Мелентьєва Марія Володимирівна

Мелентьєва Марія Володимирівна
Мелентьєва Марія Володимирівна
рос. Мария Мелентьева
Народилася	24 січня 1924 ; Pryazhad, Карелія, РСФРР, СРСР
Померла	2 липня 1943 (19 років) ; Медвеж'єгорський район, Карело-Фінська РСР, СРСР ; ·вогнепальна рана
Країна	СРСР
Діяльність	партизанка
Учасник	німецько-радянська війна
Членство	Всесоюзна ленінська комуністична спілка молоді
Нагороди	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Марія Володимирівна Мелентьєва (нар. 24 січня 1924, Пряжа, Автономна Карельська РСР — пом. 2 липня 1943, хутір Топорна Гора, Сегозерський район, Карело-Фінська РСР) — партизанка, зв'язкова Центрального Комітету Комуністичної партії і інструкторка Центрального Комітету комсомолу Карело-Фінської Радянської Соціалістичної Республіки. Герой Радянського Союзу. Нагороджена орденом Леніна, орденом Червоної Зірки.

Ранні роки

Народилася в 1924 році в селі Пряжа, в селянській родині. За національністю карелка. Закінчила школу в селі Пряжа. Працювала санітаркою в госпіталі в Сегежі.

Німецько-радянська війна

Учасниця німецько-радянської війни з 1942 року.

В червні 1942 року Марія Мелентьєва та Анна Лисицина були направлені в окупований фінами Шелтозерський район. Вони організували там явки для підпільних комітетів, зібрали відомості про окупаційний режим, розташування вогневих точок і оборонних споруд противника і встановили контакт з населенням. При поверненні додому Ганна Лисицина загинула при переправі через річку Свір, а Марія Мелентьєва, переплила річку та доставила важливу інформацію. Восени того ж року Мелентьєва була знову направлена в тил ворога з групою розвідників, але, в результаті зради місцевого жителя, була заарештована фінськими окупантами в селі Топорна Гора Медвеж'єгорського району і розстріляна.

Похована в селі Топорна Гора Медвеж'єгорського району Республіки Карелія^[2].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 вересня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при виконанні відповідальних завдань, Мелентьєва Марія Володимирівна посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

Нагороди

Медаль «Золота Зірка»^[2].
орден Леніна;
орден Червоної Зірки.

Увічнення пам'яті

Пам'ятки:

бюст у селищі міського типу Пряжа^[2].
погруддя в місті Петрозаводську на вулиці імені Марії Мелентьєвої.

Меморіальні дошки:

дві меморіальні дошки в Петрозаводську^[2].
меморіальна дошка в Пряжі на будинку, де проживала Марія Мелентьєва (Радянська вулиця).

Ім'я Героя викарбовано в меморіалі пряжинців, загиблих у роки воєн.
Портрет і ім'я героя висічені в Галереї Героїв Радянського Союзу — уродженців Карелії, в Петрозаводську. Поряд з галереєю висаджено дерево на честь Марії Мелентьєвої.
Ім'ям М. В. Мелентьєвої були названі Пряжинська середня школа^[3], вулиця в Петрозаводську, буксирний пароплав, сейнер Петрозаводського рибокомбінату, буксирний теплохід Біломорсько-Онезького пароплавства, кілька піонерських загонів і дружин^[2].
На батьківщині Марії Мелентьєвої в селищі Пряжа був відкритий музей.
Їй та Ганні Лисициній присвячені п'єса Олександра Олександровича Іванова «Це було в Карелії» і нарис Геннадія Фіша «Подруги».

Примітки

↑ http://rkna.ru/index.php/home/novosti/710-novosti/2019/mart-2019/2603-95-let-so-dnya-rozhdeniya-marii-vladimirovny-melentevoj-uchastnitsy-podpolnogo-dvizheniya-v-karelii-v-gody-velikoj-otechestvennoj-vojny
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Герои Советского Союза: краткий биографический словарь в 2-х тт. / редколл., предс. И. Н. Шкадов. том 2. Москва: Воениздат, 1988. С. 67.
↑ Геннадий Фиш. Карельские девушки // Вечно живые / сб., сост. П. Корзинкин, Ю. Новиков. М., «Молодая гвардия», 1958. стр.191-201

Література і джерела

Герои земли советской. — Петрозаводск: Карельское книжное издательство, 1968. — С. 169—186. — 367 с. — 20 000 экз.
Г. С. Фиш. Карельские девушки (о А. М. Лисицыной и М. В. Мелентьевой) // Героини. Очерки о женщинах — Героях Советского Союза. / ред. сост. Л. Ф. Торопов. вып. 1. М., Политиздат, 1969. — стр. 327—345.
Гордиенко А. А. На пути к рассвету: повесть о Героях Советского Союза А. Лисициной и М. Мелентьевой. — Петрозаводск, 1990. — 295 с.