Мессьє 9

**Мессьє 9**
Кульове скупчення	Зоряні скупчення
	Мессьє 9
Історія дослідження
Відкривач	Мессьє, Шарль
Дата відкриття	1764
Позначення	M9, GCL 60,; ESO 587-SC5,NGC 6333
Дані спостережень; (Епоха J2000.0)
Клас	VIII
Пряме піднесення	17г 19х 11.78с
Схилення	-18° 30′ 58.5″
Відстань	25.8 св. років ; 7.9 пк
Видима зоряна; величина (V)	+8.42
Видимі розміри (V)	12′.0
Сузір'я	Змієносець
Фізичні характеристики
Маса
Радіус	45 св. років
VHB
Абсолютна; зоряна величина (V)
Приблизний вік
Інші властивості

Мессьє 9 (також відоме як M9, Кулясте скупчення M9 та NGC 6333) є кулястим зоряним скупченням в сузір'ї Змієносця.

Історія відкриття

Було відкрито Шарлем Мессьє в 1764 у році.

Цікаві характеристики

M9 є одним з найбільш близьких до центру нашої галактики кулястих скупчень, і знаходиться на відстані 5500 світлових років від нього. Відстань від Землі до скупчення становить 25 800 світлових років. Сумарна світність скупчення в 120 000 разів більше сонячної, абсолютна зоряна величина дорівнює −8,04 ^m.

Найяскравіші зірки в М9 мають видиму зоряну величину 13,5 ^m, що дозволяє бачити їх в телескопи середніх розмірів. У скупченні було знайдено 13 змінних зірок.

Спостереження

Це кулясте скупчення розташовується в південній частині гігантського сузір'я Змієносця і доступно для спостережень короткими літніми ночами. Його не важко виявити на досить темному небі в польовий бінокль, але для повнішого уявлення про форму та розміри знадобиться телескоп з апертурою від 100 мм. У безмісячну ніч на сільському небі південних широт такий телескоп покаже неправильну форму цього скупчення, а при достатньому збільшенні і якості зображення дозволить побачити окремі зірки на його краю (гало). При апертурах понад 350 мм і збільшенні більш ніж 300 разів стає видно зоряну структуру скупчення до самого центру, нерівномірність їх розподілу за обсягом.

Поруч зі скупченням, в градусі на північний схід знаходиться менш яскраве кулясте скупчення NGC 6356, приблизно на такій же відстані в південно-східному напрямку — тьмяне скупчення NGC 6342. Ця трійка скупчень перемежовується пиловими туманностями B64 і B259, які видно як темні провали з нечіткими межами на багатому зірками тлі неба.