Абсолютна зоряна величинаАбсолю́тна зо́ряна величина́ — це видима зоряна величина (у відповідному діапазоні хвиль), яку мав би астрономічний об'єкт, розташований на стандартній відстані 10 парсеків від спостерігача (за відсутності поглинання світла)[1]. Абсолютну зоряну величину запроваджено для порівняння яскравості об'єктів незалежно від відстані до них. На відміну від видимої зоряної величини абсолютна зоряна величина є фізичною характеристикою самого небесного тіла. Абсолютну зоряну величину M можна визначити через видиму зоряну величину , якщо знати відстань до об'єкта в парсеках за формулою:
Через абсолютні зоряні величини можна обчислити світності зір:
Залежно від того, в якій фотометричній системі виражено зоряну величину, розрізняють візуальну (MV), фотометричну (MB), болометричну (Mbol) та інші види абсолютної зоряної величини. Абсолютні зоряні величини окремих зір лежать у діапазоні від –10m для найяскравіших нових[2] до +15m для найтьмяніших об'єктів — коричневих карликів. Тіла Сонячної системиІнколи абсолютною зоряною величиною називають стандартну зоряну величину, яка застосовується для вимірювання блиску астероїдів, планет, комет та інших тіл Сонячної системи. В англійській мові абсолютну й стандартну зоряні величини називають одним терміном (англ. absolute magnitude), і розрізняються вони лише позначенням — M або H відповідно. У цьому випадку абсолютна величина (Н) визначається як видима зоряна величина, яку мав би об'єкт, що спостерігається в повній фазі, якби він перебував на відстані в одну астрономічну одиницю як від Сонця, так і спостерігача, тобто так, ніби спостерігач перебуває в центрі Сонця. Джерела
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia