У математиці, зокрема загальній топології, топологічний простір називається метакомпактним, якщо для кожного його відкритого покриття існує точково скінченне подрібнення. Тобто, для будь-якого відкритого покриття топологічного простору, існує подрібнення, яке знову є відкритим покриттям із властивістю, що кожна точка є елементом лише у скінченній кількості множин подрібнення.
Топологічний простір називається зліченно метакомпактним, якщо для кожного зліченного відкритого покриття існує точково скінченне подрібнення.
Формальне означення
Нехай
є відкритим покриттям топологічного простору
, тобто сім'єю відкритих підмножин для яких
і
є сім'єю відкритих підмножин, що задовольняє умови:
, тобто
теж є відкритим покриттям простору 
, тобто
є подрібненням покриття 
, тобто покриття
є точково скінченним.
Приклади
Властивості
- Замкнутий підпростір метакомпактного простору теж є метакомпактним.
- Кожен метакомпактний простір є ортокомпактним.
- Нормальний метакомпактний простір є зліченно паракомпактним[3] але може не бути паракомпактним.
- Кожен метакомпактний нормальний простір задовольняє властивість стиснення: для довільного відкритого покриття
існує таке покриття
індексоване тією ж множиною, що
і для всіх замикань також
Якщо покриття
є точково скінченним, то таким є і 
- Добуток компактного простору і метакомпактного простору є метакомпактним.
- Для того, щоб цілком регулярний простір X був компактним, необхідно і достатньо, щоб X був метакомпактним і псевдокомпактним.
Розмірність Лебега
Топологічний простір X має розмірність Лебега n, якщо для кожного відкритого покриття X існує подрібнення, таке що жодна точка простору X належить не більш ніж n + 1 множині із подрібнення і якщо n є мінімальним значенням, для якого це справджуєть. Якщо такого мінімального n не існує то простір має нескінченну розмірнісь Лебега. Усі простори скінченної міри Лебега є очевидно метакомпактними.
Примітки
- ↑ J. Dieudonné: Une généralisation des espaces compacts. In: J. Math. Pure Appl. Volume 23, 1944, p. 65–76.
- ↑ Lynn Arthur Steen, J. Arthur Seebach: Counterexamples in Topology. Springer-Verlag, 1978, ISBN 3-540-90312-7, Example 89.
- ↑ K. Morita: Star-finite coverings and the start-finite property. In: Math. Japon. Band 1, 1948, S. 60–68.
Див. також
Література