Метелик
|
|---|
| Бабочка |
|---|
| Вид | мальований |
|---|
| Режисер | Андрій Хржановський |
|---|
| Сценарист | Роза Хуснутдінова |
|---|
| Оператор | Олена Петрова |
|---|
| Композитор | Альфред Шнітке |
|---|
| Аніматор | Леонід Носирєв, Микола Федоров, Юрій Кузюрін, Яна Вольська, Анатолій Абаренов, Валерій Угаров |
|---|
| Звукорежисер | Володимир Кутузов |
|---|
| Кінокомпанія | Союзмультфільм |
|---|
| Тривалість | 9 хв. 48 сек. |
|---|
| Країна | СССР |
|---|
| Рік | 1972 |
|---|
| IMDb | ID 0820033 |
|---|
«Метелик» — мультиплікаційний фільм-притча режисера Андрія Хржановського.
Сюжет
Хлопчик упіймав багато метеликів, помістив їх у задушливу закриту банку і заснув. А уві сні він став бранцем величезного метелика, який проніс його в марлевому сачку над землею. Хлопчик зрозумів, що все живе має бути вільним і відкрив кришку банки...
Творці
| режисер
|
Андрій Хржановський
|
| сценарист
|
Роза Хуснутдінова
|
| художники-постановники
|
Гелій Аркадьєв
Юрій Нольов-Соболєв
|
| аніматори
|
Анатолій Абаренов
Яна Вольська
Юрій Кузюрін
Леонід Носирєв
Валерій Угаров
Микола Федоров
|
| оператор
|
Олена Петрова
|
| композитор
|
Альфред Шнітке
|
| звукооператор
|
Володимир Кутузов
|
| помічники
|
З. Кредушинська
Ст. Гілярова
Н. Миколаєва
|
| редактор
|
Раїса Фрічінська
|
| монтажер
|
М. Трусова
|
| директор
|
Любов Бутиріна
|
- У роботі над персонажами брав участь художник Микола Кошкін.
Нагороди і премії
Мультфільм був відзначений призами на кінофестивалях[1]:
- Спеціальна премія журі I МФ фільмів для дітей та юнацтва у Хіхоні (Іспанія), 1973 р.
- Диплом Педагогічного факультету Іранського університету VIII МКФ фільмів для дітей та юнацтва у Тегерані (Іран), 1973 р.
Цікаві факти
- У мультфільмі не вимовляється жодного слова, звучить лише музика Альфреда Шнітке.
Видання на відео
- У 2002 році мультфільм випущений на VHS та компакт-дисках Video CD у колекції «Майстра Російської анімації» з англійськими субтитрами, далі — на DVD «Masters of Russian Animation Volume 2»[2].
Відгуки
Цитата із статті:
Складність синтезу, багатство художніх можливостей ще більшою мірою припускають виразну простоту, суворість у виборі коштів, особливо необхідну в чітких межах невеликого за обсягом твору. «Я хотів би, щоб сцена була такою ж вузькою, як мотузка канатного танцюриста: це відбило б полювання у багатьох невмілих вступати на сцену». Ці рядки Гіте мимоволі асоціюються у мене з невідомим йому мистецтвом мультиплікації, їх можна було б вибити біля під'їздів мультиплікаційних студій: граничний лаконізм, зовнішня обмеженість при дивовижній внутрішній свободі та поетичній ємності образу – така діалектика «малих форм» мальованого іку. Вузькі межі «канатного танцюриста» відкривають тут простір для нестримної фантазії. Ось чому мультиплікація чекає на появу видатних майстрів силуетного мультфільму, виключно поетичного і суворого мистецтва, що розвиває традиції старовинного театру тіней і настільки високо піднятого колись Лоттою Рейнігер. Ось чому так цінне вміння створювати ємні і в той же час ясні у своїй концентрованості образи-символи. Примітні у цьому плані мультфільми Андрія Хржановського, створені за сценаріями Р. Хуснутдінова, «Шафа» і «Метелик», в яких в лаконічних образах-символах виражені великі думки про найвищі цінності життя - добро і красу, про гармонію, таку важливу як у внутрішній духовній сфері сучасної людини, так і в навколишньому світі.
Примітки
Посилання
