Миколаївське градоначальництво

Микола́ївське градоначальництво (рос. Николаевское градоначальство) — адміністративно-територіальна одиниця в Російської імперії, утворена у 1900 році. Градоначальництво включало місто Миколаїв з прилеглими землями і хуторами, виділене з губернії через його стратегічне значення.

Градоначальництво підпорядковувалося безпосередньо міністру внутрішніх справ. До Миколаївського градоначальництва були приписані навколишні хутори і посади: Водопої (Новий та Старий), Широка Балка, Богоявленськ, Соляні, Інвалідні хутори, Мішково-Погорілове, Кульбакине, Аляуди тощо. Очолював його градоначальник, який призначався імператором особисто або за поданням Міністерства внутрішніх справ. Миколаївські градоначальники зазичай поєднували цю посаду з обов'язками командира над Миколаївським портом.

22 травня (3 червня) 1899 року управління Чорноморського флоту було остаточно перенесене в Севастополь, а Миколаїв отримав статус заштатного міста Херсонської губернії. Через рік, 5 (18) червня 1900 року, було ліквідоване Миколаївське військове губернаторство, а натомість, з 1 (14) липня на його території було засноване Миколаївське градоначальництво^[1].

Першим градоначальником Миколаєва став колишній губернатор, контр-адмірал Карл Михайлович Тикоцький. Посаду цю він обіймав до 11 (24) жовтня 1902 року^[1]. За субординацією градоначальник підпорядковувався Херсонському губернатору, але мав право з окремих питань звертатися безпосередньо до міністерства внутрішніх справ, а також направляти туди щорічні «вірнопіддані» звіти про стан справ у градоначальництві.

Органом управління градоначальника була канцелярія, реорганізована з канцелярії миколаївського військового губернатора.

Посадові обов'язки градоначальника були досить широкими: за своїм службовим положенням, він мав поєднувати функції командира Миколаївського військового порту і начальника гарнізону та обов'язки вищої державної посадової особи на підпорядкованій території. Тобто градоначальник був носієм як цивільної, так і військової влади в місті. Як цивільний керівник, градоначальник керував міською поліцією, відповідав і здійснював нагляд за станом промисловості й торгівлі, діяльністю казенних установ, навчальних закладів і лікарень, благоустроєм міста тощо.

Єдиним цивільним, хто займав цю посаду, був Микола Павлович Леонтович — будучи міським головою Миколаєва він з березня до травня 1917 року виконував і обов'язки градоначальника^[1].

Примітка: ^* усі дати приведені за старим стилем.

• Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство
• Миколаївське військове губернаторство

• Мірошніченко Н. В. До питання діяльності канцелярії Миколаївського градоначальника на початку XX ст. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Збірник наукових праць ЧДУ імені Петра Могили. Т. 37. Вип. 24. 2005.
• Миколаївське градоначальство. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 20 березня 2013.Проект «Миколаївська область. Електронна історична енциклопедія» (рос.)