Михайло Михайлович Вишневецький

Михайло Михайлович Вишневецький
Народився	1570-ті[1]
Помер	1616(1616) Молдавія ·отруєння
Поховання	Церква Вознесіння Господнього[2]
Країна	Річ Посполита
Національність	українець
Титул	князь
Посада	Овруцький старостаd[3] і кам'янський старостаd
Конфесія	православний
Рід	Вишневецькі
Батько	Михайло Вишневецький
Мати	Гальшка Зеновичівна
Брати, сестри	Вишневецький Олександр Михайлович і Вишневецький Юрій
У шлюбі з	Раїна Могилянка
Діти	Ярема Михайло, Олександр Роман, Юрій Христофор, Анна
Медіафайли у Вікісховищі

Князь Миха́йло Миха́йлович Вишневе́цький (бл. 1575 — початок 1616^[4]) — руський князь, державний та військовий діяч Речі Посполитої. Син Михайла Вишневецького, батько Яреми Михайла Вишневецького. Член Львівського братства. Йому як покровителю православ'я присвятив свій «Тренос» Мелетій Смотрицький^[5].

Михайло Вишневецький брав участь у придушенні повстання Наливайка: разом з Єжи (Юрієм) Струсем, Кириком Ружинським командував загоном, який Станіслав Жолкевський відправив до Горошина^[6].

Мав посаду старости овруцького. Посідав також староство у Кам'янці-Струмиловій (запис 1608 року).^[7] Брав участь у молдавських магнатських війнах та польсько-московських війнах Смутних часів. Був власником Рохманова, Ромен (відібране поляками, син Ярема відбив у магната Адама Казановського), розбудував місто Лубни, заснував Густинський і Ладанський монастирі. За його правління Лубни стали містом, де почалося вербування військ для походу на Москву Лжедмитрія І.

Князь Юрій Іванович Чорторийський продав йому Вишнівець після розлучення з дружиною Анною Заславською.^[8] Розширив свої задніпровські володіння коштом повернутих від Московського царства володінь, відбивши у нього Путивль, Прилуки, Сенчу, Ромни, Лохвицю.

25 травня 1603 р. в Сучаві уклав шлюб з Раїною Могилянкою — донькою господаря Молдови Єремії Могили.^[9]

Разом з Стефаном Потоцьким, князем Самійлом Корецьким здійснив походи до Молдови заради захоплення престолу князівства братами своєї дружини — Константином (1607 р.), Олександром Могилами (1615 р.).

1614 року не без впливу дружини записався до Львівського братства.^[10]

На час останнього походу можливо був отруєний у Молдавії православним ченцем під час таїнства причастя. Був похований у родовому маєтку у Вишнівці (у церкві перед замком).

• Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 544—546. (пол.)
• Owrucz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 772. (пол.) — S. 772—781. (пол.)

• 22. Січня 4. / Лютого 21 — Позов п. Андрія Поморського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 400 золотих польських, взятих у борг [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• 60. 1610 p., грудня 20. / Лютого 25 — Позов п. Федора Вільгорського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за вирубання дерев у Васковецькому гаю [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• 64. Січня 4. / Лютого 25 — Позов п. Павла Лосятинського овруцькому старості кн. Михайлу Вишневецькому за невиплату 6.000 золотих польських, взятих у борг [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.