Михайло Орест народився 27 листопада 1901 року в місті Зінькові на Полтавщині в родині педагога Костянтина Зерова. Закінчив Київський інститут народної освіти і працював вчителем у різних містах. Від 1924 року жив у Києві. За радянського режиму був двічі арештований, репресований, відбув чотири роки ув'язнення в концтаборах. Перед війною термін ув'язнення збіг. Під час війни 1941 р. потрапив у полон, опинився у Вінниці, потім Львові (до 1944 р. перебував у Львові), потім у таборі біженців в Ауґсбурґу. Від 1944 року до смерті жив і творив у Німеччині. Заснував і керував Інститутом літератури в Мюнхені.
Окрім оригінальної творчості, займався редакторською роботою. Підготував до друку твори Миколи Зерова «Sonnetarium» (1948), «Catalepton» (1952), «Corollarium» (1958), поезії Павла Филиповича, збірник спогадів про неокласиків «Безсмертні» (1963).
Автор поетичних збірок «Луни літ» (1944), «Душа і доля» (1946), «Держава слова» (1952), «Гість і господа» (1952), «Пізні вруна» (посм. 1965); перекладів «Вибрані поезії» С. Георге (1952), «Вибрані поезії» Р. М. Рільке, Г. Гофмансталя, «Антологія німецької поезії» (1954), «Антологія французької поезії» (1954), «Поезії» Леконт де Ліля (1956), «Сім німецьких новел» (1962); редактор збірника спогадів про М. Зерова, П. Филиповича, М. Драй-Хмару «Безсмертні» (1963).
Писати почав ще в студентські роки. У молодості цікавився східною філософією, що знайшло відгомін у поезії. За життя в Україні оригінальних віршів не друкував, лише кілька перекладів. У Аугсбурзі став членом Мистецького українського руху (МУРу). 1949 року виступив проти ідеологічної настанови Юрія Шевельова щодо творення «національно-органічного» стилю української літератури. Продовжував традиції неокласицизму. Спільно з Володимиром Державином заснував власну групу «Світання».
Серед образів Михайла Ореста центральним є образ Лісу. За спогадами Олега Зуєвського, він мріяв, щоб колись його назвали поетом лісу.
Павличко С. Д. Теорія літератури. — К.: Основи, 2002.
Василенко В. Орест Михайло // Енциклопедія Сучасної України: енциклопедія [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. Т. 24. URL: https://esu.com.ua/article-75699
Василенко В. Поезія Михайла Ореста: питання стилю (з історії літературно-критичної рецепції) // «На чужинних бруках»: поети української діаспори. Збірник матеріалів наукової конференції пам'яті Михайла Слабошпицького. Упоряд. Н. Гаврилюк. Київ: Ярославів Вал, 2022. С. 157—180.
Абліцов В. Г. Орест Михайло // Український Все-Світ. — Т. 1. — К.: КИТ, 2011. — С. 282—283.
Бросаліна О. Г. Художньо-естетичні засади неокласицизму і творчість Михайла Ореста та Ігоря Качуровського: автореф. дис… канд. філол. наук: 10.01.06 / Київ.нац. ун-т імені Т. Шевченка. — К.,2003. — 17 с.
Гординський С. До історії видання першої збірки Михайла Ореста «Луни літ»: Матеріали і спогади // Слово: Зб. укр. письм. — Нью-Йорк, 1964. — Зб. 2. — С. 288—295.
Гординський С. Поет-неокласик (З приводу збірки М.Ореста «Душа і доля») // Світанок. Літ. альм. — 1946. — Ч. 4-5. — С. 15-19.
Державин В. Поезія Михайла Ореста і неоклясицизм / Володимир Державин // Українське слово: хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. : у 3-х кн. — Київ: Рось, 1994. — Кн. 2. — С. 347—365.
Качуровський І. Творчість Михайла Ореста. Перекладацька діяльність Михайла Ореста // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія»,2008. — С. 473—508.
Кирієнко Н. Григорій Сковорода та Михайло Орест: паралелі творчості // Актуальні проблеми сучасної філології: зб. наук. праць. — Рівне, 2005. — Вип. 14. — С. 71-79.
Кирієнко Н. Михайло Орест і неокласицизм // Наука і сучасність: зб. наук. праць. — К., 2005. — Т. 50. — С. 168—176.
Кирієнко Н. М. Трагічне світосприйняття в ліриці Михайла Ореста // Питання літературознавства: наук. збірник. — Чернівці, 2005. — Вип. 12 (69). — С. 182—188.
Кирієнко Н. Традиційні образи в творчості Михайла Ореста // Acta Universitatis Palackianæ Olomucensis. Facultas Philosophica Philologica. — 2008. — T. 97: Ucrainica III. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury. 2. část. Sborník článků IV. Olomouсké sympozium ukrajinistů 28.-30. srpna 2008. — С. 381—388.
Кир'янчук І. Проблема творення тексту як причина появи нової гілки буття у збірці Михайла Ореста «Душа і доля» // Мандрівець (Тернопіль). — 2014. — № 4. — С. 34-39.
Кошелівець І. Подвійний портрет з постскриптумом (Михайло Орест і Володимир Державин) // Березіль. — 1993. — № 3-4. — С. 20-27.
Михайло Орест — адепт духовости нової: Літературознавчий симпозіон / П. Роєнко. — Торонто: Ордин, 1967. — 124 с.
Орест Михайло // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевидання в Україні. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, 1996. — Т. 5. — С. 1869—1870.
Ротач П. Михайло Орест: Життя і творчість // Рядки за рядками, літа за літами… Про те, що було дороге й незабутнє: Статті. Дослідження. Спогади / Петро Рогач. — Полтава: Верстка, 2005. — С. 86-107.
Слабошпицький М. Молодший брат. Михайло Орест // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 404—435.
Шевельов Ю. МУР і я в МУРі (Сторінки зі спогадів. Матеріяли до історії української еміграційної літератури) // Шевельов Ю. Вибрані праці: У 2 кн. — Кн. ІІ. Літературознавство / упоряд. І. Дзюба. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 559—592.
Mykhailo Orest // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 / Edited by Halyna Petrenko. — [ S. l. :s.n.]. — P. 159.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / упоряд. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
