Михальченко Євген Васильович

Євген Михальченко
Михальченко Євген Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 лютого 2000(2000-02-04)
с. Олексіївка Донецька область
Смерть31 серпня 2023(2023-08-31) (23 роки)
район м. Бахмут, Донецька область
(Загинув смертю хоробрих у бою)
Похованняс. Новопавлівка (Синельниківський район), Дніпропетровська область
Псевдо«Чечен»
Військова служба
Роки служби2020—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Рід військ Сухопутні війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»

Євген Васильович Михальченко (2000—2023) — український військовослужбовець, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який відзначився і загинув під час відбиття російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)[1].

Життєпис

Народився у с. Олексіївці на Донеччині, з дитинства жив у селищі Межовій на Дніпропетровщині, де навчався у середній школі № 2.

Закінчив Межівське професійно-технічне училище. З ранніх років цікавився бджільництвом, завжди намагався допомагати дідусеві на пасіці, цим згодом і заробляв на життя. Також разом із вітчимом займався бурінням свердловин. У вільний час із задоволенням вивчав щось нове. Любив працювати руками. Захоплювався футболом.

З 2020 року проходив військову службу за контрактом у батальйоні охорони Повітряних сил ЗСУ .

Після початку повномасштабної війни, у травні 2023-го, за власним бажанням був переведений у 3-тю окрему штурмову бригаду ЗСУ. Обіймав посаду стрільця-санітара 2-ї штурмової роти[2].

«Він з перших днів війни зрозумів, що не може і не хоче бути осторонь у такий важкий для України час. Він завжди казав: «Я маю вас захищати. Я маю бути там. Хто, як не ми? Я хочу, щоб ви пишались мною». Він без вагань перевівся в 3 ОШБр, докладав максимум зусиль, аби здобути якомога більше знань, умінь. Як би важко не було, він завжди заспокоював нас словами: «У мене все добре». Мій коханий прагнув захищати нас, хотів боронити нашу землю до останнього подиху, хотів залишити свій слід в боротьбі за незалежність нашої Батьківщини. Він дійсно показував свій патріотизм не словом, а ділом»[3].

— Аліна Шолом, наречена Євгена

Загибель

Загинув 31 серпня 2023 року під час бойового завдання в районі міста Бахмут на Донеччині, діставши смертельні поранення від артилерійського обстрілу з боку окупантів. Похований в селі Новопавлівці Дніпропетровської області[3].

У Євгена залишилися залишилась мама, вітчим, молодша сестра, бабуся, дідусь, наречена, тітка з чоловіком, двоюрідні брат та сестра, які з нетерпінням чекали його повернення.

Нагороди

  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (1 травня 2024 року, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку[1];
  • Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих» (Наказ Головнокомандувача ЗСУ від 05.10.23 № 2317, посмертно).

Джерела

Навіки 23: вшануймо хвилиною мовчання військовослужбовця Євгена Михальченка, який загинув, боронячи Бахмут Євген Михальченко. Онлайн-меморіал про життя "Завдяки".

Примітки

  1. а б Указ Президента України від 1 травня 2024 року № 256/2024 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. На Межівщині попрощались із бійцем 3-ї штурмової бригади Євгеном Михальченком, який загинув у боях за Бахмут.
  3. а б Євген Михальченко. Платформа пам'яті Меморіал.
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya