Мокренко Сергій Вікторович

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Юність Сергійка на YouTube

Мокренко Сергій Вікторович
Мокренко Сергій Вікторович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	24 березня 1993; Шацьк, Волинська область, Україна
Смерть	28 лютого 2017 (23 роки); Луганське, Донецька область, Україна; (загинув у бою)
Псевдо	«Крук»
Військова служба
Роки служби	2016—2017
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Іловайськ; Бої за Піски; Бої на Світлодарській дузі; Бої за селище Луганське;
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІ ступеня	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Медаль «За жертовність і любов до України» Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)

Сергі́й Ві́кторович Мокре́нко (24 березня 1993, смт Шацьк, Волинська область, Україна — 28 лютого 2017, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, стрілець 54-ї ОМБр, учасник російсько-української війни, позивний «Крук».

Життєпис

Навчався у Шацькій загальноосвітній школі-гімназії, добре малював. Закінчив Любомльський професійний ліцей.

Активний учасник Революції гідності. Під час протистоянь у Києві зазнав контузії — поруч вибухнув ящик із світлошумовими гранатами.

Від початку бойових дій на Сході України 2014 року воював у складі Добровольчого українського корпусу, дістав множинні осколкові поранення обличчя та шиї у боях під Іловайськом. В обласній лікарні Луцька провели операцію із заміни кришталика ока, в якому застряг уламок заліза, на штучний. Після місяця лікування воював у Пісках. Повернувшись додому, почав працювати, займався волонтерством, започаткував у Любомлі акцію «Зігрій солдата». Через рік мирного життя поїхав у полк «Азов» на навчання. Не дочекавшись офіційного оформлення в «Азові» 14 вересня 2016 року, через Бахмутський районний військкомат Донецької області, вступив на контрактну службу в 54 окрему механізовану бригаду й одразу ж вирушив на передову, у підрозділ «вовків ПС» 3-ї роти 1-го механізованого батальйону, де служили його побратими по ДУК. 19 грудня дістав поранення у боях на «Світлодарській дузі», лікувався у Вінницькому госпіталі. В січні приїхав додому, після чого знову вирушив на передову.

Загинув близько 10:00 28 лютого 2017 року під час масованого мінометного обстрілу на передовій позиції на «Світлодарській дузі», поблизу смт Луганське. Того ж дня на іншій позиції в тому районі загинув молодший сержант Геннадій Решетняк.

По смерті залишилися батьки, сестра і наречена.

Похований на старому кладовищі Шацька^[1]^[2].

Нагороди та звання

Указом Президента України № 138/2017 від 22 травня 2017 року «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)^[3].
Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» II ступеня^[4].
Нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України» УПЦ КП.
12 червня 2018 року присвоєне звання «Почесний громадянин селища Шацьк»^[5].

Вшанування пам'яті

13 жовтня 2017 в НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів-гімназія смт Шацьк» відкрито пам'ятну дошку випускнику школи Сергієві Мокренку^[6].

У серпні 2017 в Шацькій центральній районній бібліотеці створили відео з фотографій загиблого на фронті Сергія Мокренка^[7].

У березні 2018 в Любомльському краєзнавчому музеї було відкрито виставку до річниці Майдану, на якій представлені також і світлини шачанина Сергія Мокренка^[8].