Довжина птаха становить 19-22 см, вага 20-22 грам. У дорослих самців хвіст досягає довжини 24 см, причому центральні стернові пера можуть сягати 30 см. Забарвлення самців існує у двох морфах: темній і світлій. У представників темної морфи верхня частина голови темно-синя, блискуча, голова і скроні сірі (іноді також темно-сині і блискучі). Верхня частина тіла іржасто-руда, хвіст дещо світліший. У представників світлої морфи забарвлення переважно біле, за винятком синювато-чорної з відблиском голови. Першорядні махові пера у них чорні, решта махових пер мають чорні края. Існують також перехідні форми між цими двома морфами[6]. Самиці мають подібне до самців забарвлення, однак видовжені стернові пера у них відсутні. На голові у азійських монархів-довгохвостів є помітний чорний чуб, очі у них чорні, дзьоб чорний, міцний, конічної форми.
Азійські монархи-довгохвости живляться комахами, яких ловлять в польоті, на висоті від 1 до 2 м над землею, або іноді шукають серед листя. У суху погоду вони люблять купатися, літаючи по кілька разів на день до струмків для того, щоб попити води. Потім вони піднімаються на гілки і приймаються доглядати за своїм оперенням.
Азійські монархи-довгохвости є моногамними птахами. Сезон розмноження в Індії і Пакистані у них триває з березня по серпень. Їхні гнізда мають чашоподібну або конусоподібну форму, робляться з корінців, моху, сухої трави і листя, скріплюються павутинням, встелюються м'якими волокнами, розміщується в чагарниках або низько на деревах, на висоті від 2 до 3 м над землею, серед густої рослинності. В кладці від 3 до 4 рожевуватих яєць, які відкладаються з інтервалом в один день. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Пташенята покидають гніздо через 13-14 днів після вилуплення. Насиджують кладку і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[11][12].
↑Linnaeus, C. (1758). Corvus paradisi. Caroli Linnæi Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Т. Tomus I (вид. decima, reformata). Holmiae: Laurentius Salvius. с. 107.
↑Pasquet, É.; Cibois, A.; Baillon, F.; Érard, C. (2002). What are African monarchs (Aves, Passeriformes)? A phylogenetic analysis of mitochondrial genes. Comptes Rendus Biologies. 325 (2): 107—118. doi:10.1016/S1631-0691(02)01409-9. PMID11980172.
↑Lei Xin; Lian Zhen-Min; Lei Fu-Min; Yin Zuo-Hua; Zhao Hong-Feng (2007). Phylogeny of some Muscicapinae birds based on cyt b mitochondrial gene sequences. Acta Zoologica Sinica. 53 (1): 95.
Andersen, M.J.; Hoster, P.A.; Filardi, C.E.; Moyle, R.G. (2015). Phylogeny of the monarch flycatchers reveals extensive paraphyly and novel relationships within a major Australo-Pacific radiation. Molecular Phylogenetics and Evolution. 67: 336—347. doi:10.1016/j.ympev.2014.11.010.
Fabre, P.H.; Irestedt, M.; Fjeldså, J.; Bristol, R.; Groombridge, J.J.; Irham, M.; Jønsson, K.A. (2012). Dynamic colonization exchanges between continents and islands drive diversification in paradise-flycatchers (Terpsiphone, Monarchidae). Journal of Biogeography. 39: 1900—1918. doi:10.1111/j.1365-2699.2012.02744.x.
Lewis, W.A.S. (1942) The Asian Paradise Flycatcher Tchitrea paradisi paradisi (Linn.). Some notes on a colony breeding near Calcutta. Journal of the Bengal Natural History Society 17 (1): 1–8.
Inglis, C.M. (1942) The Asian Paradise Flycatcher Tchitrea paradisi paradisi (Linn.). Journal of the Bengal Natural History Society 17 (2): 50–52.