Монети Сіверського князівства (1380-1393)

Монети Сіверського князівства — карбувалися за часів князювання Корибут-Дмитра Ольгердовича (1380—1393) у Сіверському та Чернігівському князівствах. Виготовлялися срібні гроші (вага 0,65—1,5 г) та мідні денарії (вага бл. 0,38 г).

Починаючи з середини XIV ст. землі Південної Русі потрапляють у складний територіальний процес. Землі, що перебували під васальною залежністю Золотої Орди і які мали більш-менш адміністративну цілісність, потрапляють до складу Великого князівства Литовського династії Гедимовичів. Такі важливі політичні та економічні зміни вплинули на хід подальшого грошового обігу. В ті часи значну роль у грошовому обігу на південно-українських землях відіграли джучидські срібні монети – теньги, які перебували фактично в обігу на усіх територіях Улусу Джучі^[1].

Найчастіше монети періоду карбування князя Корибута знаходяться у скарбах поодиноко. Їхня мала кількість свідчить про незначні масштаби емісії, що спричинені були в першу чергу низьким розвитком товаро-грошових відносин та відсутності власної сировини. З приходом на престол Великого князівства Литовського князя Вітовта (1393–1430) до Корибута-Дмитра почали висуватися вимоги. Йому наказувалося визнати за Вітовтом верховну владу, присягнути на вірність та відновити сплату данини. Однак ці умови не були прийняті — поміж князями розгорнувся військовий конфлікт, який закінчився поразкою Новгород-сіверського князя. Взимку 1392—1393 рр. Корибута було усунено від управління удільним князівством, замість якого Вітовт надав йому кілька замків Подільського князівства — Вінницю, Брацлав, Сокілець та Кременець, де він і помер близько 1404 року.^[2][3].

У сіверському карбуванні перших монет майстер наслідував теньги колишніх золотоординських ханів — ті, які перебували в обігу до польсько-литовського вторгнення. Гроші були викарбованими на срібних заготовках розміром 21 мм. Їхня вага коливалася від 0,65 г до 1,5 г, яка приблизно прирівнювалася до ваги джучидської теньги. На срібних грошах карбувався характерний знак Корибута — символ власності князя.

Цей символ нагадував, стилізований тризуб, який використовували в різних варіаціях багато князів Київської Русі, або покладену на бік «вісімку» увінчану зверху хрестом. Пізніше такий знак також використовував на своїй печатці син Корибута — Федір Корибутович як родовий символ династії Ольгердовичів^[4][5][6][7]. До сіверського карбування дослідники відносять і монети, що не мають князівської позначки, але за вагою та розміром подібні до монет зі знаком князя^[1]. На реверсі монет із княжим знаком зображувався литовський меч та на деяких монетах карбувалося кирилицею ім'я князя в скороченому вигляді: ДКОРИБТВО^[2][3][8]

За часів правління Корибута-Дмитра карбувалися мідні монети — денарії. Монети виготовлялися на тонких мідних дротиках, вага таких денаріїв становила бл. 0,38 г. На аверсі зображувався княжий символ власності поруч з литовським мечем. На реверсі карбувалося ім'я князя^[2][3][8][9].

• М. Ф. Котляр. Грошовий обіг в Україні 14-19 століть [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] 224 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Шуст Роман. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник — 2006.
• Барейша Ю., 2007. Аб атрыбуцыі i датаванні дзвюх манет Алексінскага скарбу // Банкаускі Веснік. №13 (378)(біл.)
• Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
• Станіслав Келембет. Дмитро-Корибут Ольгердович — Перший Литовський князь Південної Сіверщини. 22 ст.
• Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. — Тернопіль, 1998.
• Nikodem J. Uposażenie młodszych Olgierdowiców. Przyczynek do biografii Skirgiełły // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Bialystok, 2001. – T. XV. – S. 9.(пол.)
• Бектинев Ш. І. «Монета князя Дмитрия-Корибута (1378 – 1381)».(рос.)
• ПСРЛ. – Т. XXXV. – С. 89 (Віленський літопис)
• ПСРЛ. – М., 1980. – Т. XXXV. – С. 68 (Слуцький літопис), 86 (Віленський літопис)

• В. Малежик. Знахідки сіверських монет на Новогрудчині(рос.)
• Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3 [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст. [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]