МонтевідеоМонтевіде́о — столиця і найбільше місто Уругваю, єдине місто-мільйонник країни, де живе майже 40 % її жителів. Тут міститься постійна резиденція Меркосуру та Асоціації латиноамериканської інтеграції. Монтевідео — латиноамериканське місто з найвищою якістю життя, входить у тридцятку найбезпечніших міст світу.[джерело?] Географія Монтевідео — найпівденніша столиця Америки. Координати: 34°53′01″ пд. ш. 56°10′55″ зх. д. / 34.88361° пд. ш. 56.18194° зх. д.. Місто розташоване у південній частині країни, на території однойменного департаменту, найменшого серед 19 департаментів, на північному березі Ріо-де-ла-Плата, рукава Атлантичного океану, який відділяє південне узбережжя Уругваю від північного узбережжя Аргентини. Буенос-Айрес розташований за 230 км на захід від Монтевідео. Річка Санта-Лусія утворює природний кордон між Монтевідео і департаментом Сан-Хосе на заході. На півночі і сході місто межує з департаментом Канелонес, річка Карраско утворює природний кордон на сході. Берегова лінія утворює південний кордон міста, де перемежовуються скелясті виступи і піщані пляжі. Затока Монтевідео утворює природну гавань, найбільшу в країні і одну з найбільших в країнах Південного конуса, де розташований один з найкращих морських портів в регіоні, який є найважливішим компонентом уругвайської економіки та зовнішньої торгівлі. Кілька річкових потоків перетинають місто і впадають в затоку Монтевідео. Берегова лінія і річки сильно забруднені. Місто має середню висоту 43 метри над рівнем моря. Його найвищі точки — пагорби Серро-де-Монтевідео (134 метри) і Серро-де-ла-Вікторія. На Серро-де-Монтевідео розташована фортеця Форталеза-дель-Серро. Демографія1860 року в Монтевідео проживало 57 913 жителів, а до 1880 року іх кількість збільшилася в чотири рази, переважно через велику імміграцію європейців. 1908 року чисельність населення становила 309 331 особу.[11] Протягом 20-го століття місто прийняло велику кількість емігрантів з Європи, особливо іспанців та італійців, за якими прибували французи і німці, а також представники різних національностей, у тому числі ірландці, британці, поляки, португальці, греки, угорці, росіяни, ліванці, вірмени та євреї.[12] Остання хвиля імміграції спостерігалася між 1945 і 1955 роками. Згідно з даними перепису 2011 року чисельність населення Монтевідео склала 1 319 108 осіб, чисельність населення столичної агломерації становить близько двох мільйонів. РелігіяЦерква і держава в Уругваї офіційно розділені з 1916 року. Релігія, що має найбільшу кількість послідовників в Монтевідео, — католицизм, і залишається таким з моменту заснування міста. Римсько-католицька архідієцезія Монтевідео була створена як Апостольський вікаріат Монтевідео в 1830 році. Вікаріат був перетворений у дієцезію Монтевідео 13 липня 1878 року. Папа Лев XIII звів ії в ранг архідієцезії 14 квітня 1897 року. Монтевідео — єдина архідієцезія в країні, і її ординарій, архієпископ, також є примасом (предстоятелем) католицької церкви в Уругваї. З 2014 року архієпископом Монтевідео є Даніель Фернандо Стурла Беруе. Інші релігійні вірування в Монтевідео — протестантизм, Умбанда, юдаїзм, є також атеїсти та агностики, деякі інші сповідують «віру в Бога, але без релігії».[13] КліматМонтевідео має вологий субтропічний клімат (Cfa за Кеппеном). У місті прохолодна зима (з червня по вересень), спекотне літо (з грудня по березень) і мінлива весна (жовтень і листопад). Атмосферні опади розподілені рівномірно за всіма місяцями року. Часто бувають грози.
СейсмічністьМісто розташоване біля «розлому Пунта-дель-Есте» з низькою сейсмічністю; останній зафіксований землетрус магнітудою 5,5 бала за шкалою Ріхтера стався 5 червня 1888 року. Українці в МонтевідеоМасове переселення українців в Уругвай почалося в 1920-х роках. Вперше до Уругваю почали прибувати переселенці переважно із Західної Волині та Західного Полісся, із сіл Східної Галичини. Також частина переселенців з Аргентини[14]. В приміщенні театру «Артигас» у Монтевідео (Colonia 870—900) 28 липня-1 серпня та 5-9 вересня 1923 р. пройшло 10 концертів Української республіканської капели під керівництвом Олександра Кошиця, що користувалися великим успіхом[14]. У 1946—1950 роках у цю країну переселилися так звані «переміщені особи» з Центральної Європи (особи, вивезені на примусову працю до Німеччини і політичні біженці). Майже половина переселенців осіла в Монтевідео. Товариство «Просвіта» в Східній республіці Уругвай було утворено в Монтевідео в 1934 р., як неофіційна філія «Просвіти» у Буенос-Айрес (за законами Аргентини громадська організація не могла мати філій в інших країнах). Тут була приватна домівка. Було закуплено ділянку під будівництво. Голова «Просвіти» в Монтевідео Теофіл Літошенко в листопаді 1935 р. майже через рік після її засунування, стверджував, що штаб-квартира «Просвіти» в Буенос-Айресі діяла як «українське консульство» в південній півкулі. Проте через внутрішні конфлікти товариство розпалося. Активні українці переїхали до Буенос-Айреса[14]. Організованого українського суспільно-культурного життя в Монтевідео наразі немає. Активізувати його намагається Посольство України в Аргентині. Воно ж домоглося пожвавлення міжнародних стосунків, зокрема скасування віз між Україною та Уругваєм з 15.02.2019 р. 25 квітня 2012 р. в історичній будівлі Міністерства закордонних справ Уругваю в Монтевідео (Av. 18 de Julio 1205) було проведено церемонію презентації і погашення пам'ятної поштової марки «20-а річниця дипломатичних відносин: Уругвай — Україна». Цього ж дня відбулося урочисте відкриття Почесного консульства України в столиці Уругваю, у якому взяли участь Міністр закордонних справ України К. І. Грищенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Східній Республіці Уругвай за сумісництвом О. С. Тараненко, перший Почесний консул України в Уругваї Д. Гуадалупе Бренна, представники політичних і бізнесових кіл Уругваю, дипломатичного корпусу та української громади. Почесно консульство України в Уругваї (тут працюють уругвайці, задача консульства — торговельні відносини) знаходиться за адресою Costa Rica 1538, 11.500 Montevideo, Uruguay[14]. МузеїУ Монтевідео працюють національний історичний музей, музей природничої історії, педагогічний музей, музей Торреса-Гарсія, музей Гурвіча, національний музей образотворчих мистецтв, муніципальний музей красних мистецтв, зоологічний музей та інші. Спорт.jpg) Монтевідео є головним спортивним центром країни. Найбільш популярним видом спорту в місті та країні є футбол. У місті були зіграні всі матчі чемпіонату світу з футболу 1930 року, першого в історії світового чемпіонату, на якому перемогла збірна Уругваю. Про цю подію знятий фільм «Монтевідео: Божественне бачення». З трьох стадіонів, на яких проводилися матчі, залишилися тільки Естадіо Парк Сентраль і Естадіо Сентенаріо, побудовані в ознаменування сторіччя національної незалежності[15]. Переважна більшість команд Прімера дивізіону базуються в Монтевідео і його околицях, у тому числі тут розташовані штаб-квартири двох основних команд країни, «Насьйоналя» і «Пеньяроля», а також інших команд, серед яких «Дефенсор Спортінг», «Данубіо», «Ліверпуль», «Монтевідео Вондерерз», «Рівер Плейт». Штаб-квартира уругвайської баскетбольної ліги також базується в місті, і більшість команд, які входять до неї, також є столичними. Див. такожВидатні особи
Галерея 
Див. також
Примітки
Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монтевідео
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.jpeg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
