ТЕС Пунта дель Тігре B

ТЕС Пунта дель Тігре B

34°45′04″ пд. ш. 56°32′30″ зх. д. / 34.751167° пд. ш. 56.541722° зх. д. / -34.751167; -56.541722
Країна	Уругвай
Розташування	Уругвай, департамент Сан-Хосе
Введення в експлуатацію	2017 (план)
Вид палива	природний газ
Енергоблоки	1 х 525
Турбіни	2 газові Siemens SGT5-2000E, 1 парова Skoda
Встановлена електрична потужність	525
Материнська компанія	UTE
ідентифікатори і посилання
ТЕС Пунта дель Тігре B

ТЕС Пунта дель Тігре B
34°45′04″ пд. ш. 56°32′30″ зх. д. / 34.751167° пд. ш. 56.541722° зх. д. / -34.751167; -56.541722{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Країна	Уругвай
Регіон	Сан-Хосе
Тип	natural gas-fired power stationd
ТЕС Пунта дель Тігре B ТЕС Пунта дель Тігре B (Уругвай)

ТЕС Пунта дель Тігре B (ісп. Punta del Tigre B) — електростанція в Уругваї, для якої обрана технологія комбінованого парогазового циклу, перша подібна ТЕС у країні.

Розташована на захід від столиці країни Монтевідео, на узбережжі естуарію Ріо-де-ла-Плата, вода з якого буде використовуватись для охолодження. У цьому місці вже існує діюча ТЕС Punta del Tigre A, введена в експлуатацію в 2000-х роках у складі кількох газових турбін.^[1]

Загальна потужність єдиного енергоблоку, який обладнають двома газовими турбінами Siemens SGT5-2000E та однією паровою турбіною Skoda,^[2] становитиме 525 МВт.

Первісно введення електростанції в експлуатацію очікувалось зимою 2015/2016 років.^[3] Втім, спорудження ТЕС стикнулось з затримками через трудові конфлікти, не пов'язані з генеральним підрядником, у ролі якого виступає південнокорейська Hyundai. Наразі планований термін введення електростанції Punta del Tigre B в експлуатацію — 2017 рік.

Загальна вартість проекту оцінюється в 740 млн доларів США.^[4]

Природний газ, необхідний для роботи електростанції, буде постачатись через трубопровід Cruz del Sur. Останній первісно прокладений для транспортування аргентинського газу, проте внаслідок дефіциту цього палива в самій Аргентині Уругвай був вимушений перейти до реалізації планів імпорту ЗПГ через плавучий регазифікаційний термінал, перемичка від якого з'єднається з Cruz del Sur.^[5] Як резервне паливо передбачена нафта.