Мосійчук Олександр Вікторович

Мосійчук Олександр Вікторович
Солдат
Загальна інформація
Народження	17 лютого 1988(1988-02-17) Житомирська область
Смерть	13 серпня 2022(2022-08-13) (34 роки) Донецька область
Військова служба
Роки служби	2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	36-й окремий стрілецький батальйон  61 ОМБр
Війни / битви	російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки

Олександр Вікторович Мосійчук (нар. 17 лютого 1988, с. Браженка Житомирська область — загинув 13 серпня 2022, Піски Донецька область) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 17 лютого 1988 року в селі Браженка на Житомирщині.

В 1994 році пішов до першого класу Браженської початкової школи, закінчив Любомирську початкову школу на Хмельниччині. В 1998 році пішов до п'ятого класу Новочорторийської середньої школи. Навчався добре. З дитинства любив спорт, особливо футбол. Грав в шашки, теніс, неодноразово їздив на змагання.

Після закінчення дев'ятого класу в 2003 році вступив до Новочорторийського аграрного технікуму на факультет «ветеринарна медицина».

В 2006 році був призваний на військову службу в 1 Президентський полк Почесної варти. Після завершення військової служби у 2009 році закінчив навчання в аграрному технікумі.

В 2014 році одружився, має доньку Аріну. Жив і працював в Ірпені. З 2020 р. до повномасштабного вторгнення працював у м. Рівне.

24 лютого 2022 р. розпочалась війна. 5 березня 2022 р. вивіз сім'ю з Ірпеня, сам лишився в теробороні. По приїзді в Полонне пішов у військкомат^[1].

8 червня 2022 р. був призваний до лав ЗСУ. Служив в 36 ОСБ, що був сформований на Хмельниччині. Проходив військову підготовку на Сумщині, воював на Донецькому напрямку, стрілець-помічник гранатометника.

Загинув Олександр 13 серпня 2022 року в селищі Піски, що на Донеччині, прикриваючи побратимів^[2].

Мосійчук Олександр Вікторович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня^[3].