Музей Ніссім-де-Камондо
Музей Ніссім-де-Камондо (фр. Musée Nissim-de-Camondo) — паризький музей декоративно-вжиткового мистецтва, підрозділ організації Les Arts Décoratifs, містить багату колекцію предметів XVIII століття. Знаходиться в 8-му окрузі Парижа, поряд з парком Монсо. ІсторіяГраф Мойсей де Камондо (фр. Moïse de Camondo) успадкував 1910 року особняк, що належав його батькам з 1873 року. Граф розпорядився зруйнувати будівлю, щоб на його місці побудувати новий особняк, в якому можна було б розмістити значну колекцію графа предметів XVIII століття. Граф Камондо прожив у цьому особняку до своєї смерті в 1935 році. До кінця життя він продовжував розширювати колекцію музею. Згідно із заповітом графа, музей після його смерті був названий ім'ям Ніссім де Камондо — так звали сина графа, військового льотчика, який загинув під час Першої світової війни. Сьогодні будинок підтримується так, ніби це все ще приватний будинок, збережений у своєму первісному стані.[2] Для відвідувачів відкриті три поверхи — нижній цокольний (кухні), верхній цокольний (офіційні зали), перший поверх (приватні апартаменти) і сад. До комплексу також входять господарські будівлі, збудовані у 1863 році і розширені графом Ніссімом Камондо; пізніше вони були модифіковані його сином Мойсеєм. Обстановка будинку включає крісла з голчастими спицями та роботи майстрів Королівського сховища меблів (Garde-Meuble de la Couronne), таких як Жан-Франсуа Обен, Жан-Анрі Різенер та Жорж Жакоб. Підлоги встелені килимами Савоннері, витканими у 1678 році для Великої галереї Лувру. Стіни прикрашають гобелени (багато Бове або Обюссона) та картини, серед яких портрети Елізабет-Луїзи Віже Ле Брюн, пейзажі Гварді та Юбера Робера, а також сцени полювання Жана-Батіста Удрі. Особливий інтерес викликають сервізи, особливо срібний столовий сервіз Орлоффа, виготовлений на замовлення Катерини II російським ювеліром Жаком-Ніколя Реттьє у 1770 році, а також порцелянові сервізи Бюффона, виготовлені у Севрі у 1780-х роках, з пташиною тематикою. Серед інших визначних об'єктів — бюст Жана-Антуана Гудона, барельєфи, китайські вази та кришталеві люстри. У лютому 2020 року музей був закритий через світову пандемію COVID-19. Станом на травень 2022 року музей відкрито після закриття у лютому 2020 року через світову пандемію COVID-19.[3] КолекціяСеред меблів музею є твори таких визначних майстрів Королівської меблевої палати (Garde Meuble Royal), як Жан-Франсуа Ебен, Жан Анрі Різенер та Жорж Якоб. На стінах вивішені килими, виготовлені 1678 року на Мануфактурі Савоннрі (Manufacture de la Savonnerie) для Великої галереї Лувра. Представлені також килими з Обюссонської мануфактури (Tapisserie d'Aubusson) та Мануфактури Бове. Серед полотен є твори Елізабет Віже-Лебрен, пейзажі Франческо Гварді та картини з мисливськими сценами Жана-Батіста Удрі. Особливої уваги заслуговує столове срібло Орлофф, виготовлене 1770 року Жаком-Нікола Ретьє, порцеляновий сервіз Бюффона з орнітологічним оздобленням, виготовлений 1780 року на Севрській мануфактурі. В колекції музею є також бюсти роботи Жана-Антуана Гудона, барельєфи, китайські вази, старовинні кришталеві люстри. Галерея
Практична інформація
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia