Музей генезису і картографії ґрунтів
Музей «генезису і картографії ґрунтів» Державного біотехнологічного університету – єдиний і найбільший музей ґрунтів в Україні, де зібрана найповніша колекція ґрунтів різних природних (ландшафтних) зон. ЕкспозиціяУсього в «музеї ґрунтів» представлено 156 монолітів ґрунтів (півтораметрові моноліти), які охоплюють основні типи, підтипи, роди, види, різновиди і розряди складної гами ґрунтів України. Зонально ґрунти представлені у такому порядку: 1) Полісся (дерново-підзолисті, дерново-підзолисті оглеєні, болотні і торфові); 2) Лісостеп (опідзолені ґрунти: світло-сірі, сірі, темно-сірі, чорноземи опідзолені; реградовані ґрунти, чорноземи типові і вилужені); 3) Степ (чорноземи звичайні, південні; каштанові і темно-каштанові ґрунти); 4) Карпати (буроземи типові, опідзолені, їх оглеєні аналоги, буроземно-підзолисті оглеєні); 5) Крим гірський (буроземи); 6) Сухі Субтропіки південного берегу Кримського півострова (коричневі-брунатні, червоно-коричневі).[джерело?] У «музеї генезису і картографії ґрунтів» демонструються три карти ґрунтів: 1) ґрунтова карта світу у масштабі 1:10000000; 2) ґрунтова карта бувшого СРСР (масштаб 1:5000000) і 3) карта ґрунтів України – масштаб 1:750000. У музеї також представлено зразки солончакових, солонцюватих і осолоділих ґрунтів, які зустрічаються практично в усіх природно-кліматичних зонах України, а також лучні, лучно-болотні, болотні ґрунти заплав деяких річок України.[джерело?] Поряд з ґрунтами України, у музеї представлені окремі типи ґрунтів Узбекистану (сіроземи типові на лесі – Самаркандська область); Грузії (червоноземи типові і жовтоземи – Чаква, Батумі), Абхазії (жовтоземи - район Сухумі); республіки Куба (червоноземи, бурі, темно-бурі – провінція Орієнте).[джерело?]
ІсторіяКолекція «музею ґрунтів» кафедра ґрунтознавства розпочала формувати у 50-ті роки XX ст. під керівництвом доц. Г. С. Гриня. Було відібрано близько 50 монолітів метрової глибини. Окремі моноліти були відібрані студентами III курсу факультету «агрохімії і ґрунтознавства» у 1962-1972 рр. під керівництвом А. О. Георгі, Д. Г. Тихоненка і, частково, М. О. Горіна, які керували експедиційною зональною практикою студентів[1]. Препарацію монолітів ґрунтів виконали А. О. Георгі, Д. Г. Тихоненко (1967-1972 рр.). У 1977 р. кафедра ґрунтознавства разом з агроуніверситетом перебазувались з м. Харкова на землі навчально-дослідного господарства «Докучаєвське» (тоді «Комуніст») у четвертий, новозбудований корпус, де розмістився факультет агрохімії і ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва[2]. Перенесення музею ґрунтів виконував завідувач лабораторії «генезису і картографії ґрунтів» – В. С. Різван[3]. Нині ґрунтові моноліти розміщені в ауд. 4-211 на кафедрі ґрунтознавства Державного біотехнологічного університету (навч. міст. у сел. Докучаєвське).[джерело?] Номенклатуру ґрунтів музею – українську і в системі WRB (світова реферативна база) – виконано за пропозицією професора Д. Г. Тихоненка і професора С. М. Польчиної.[джерело?] Моноліти ґрунтів Куби відібрав проф. Полупан М. І., який працював професором Гаванського університету.[джерело?] Червоноземи і жовтоземи Грузії і Абхазії були відібрані студ. III курсу факультету «агрохімії і ґрунтознавства» під час навчальної практики, якою керували проф. В. В. Дегтярьов і М. О. Горін, а моноліт сірозему подарували ґрунтознавці Узбекистану.[джерело?] Також співробітниками кафедри було створено Атлас музею генезису та географії ґрунтів кафедри ґрунтознавства Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва[4]. За якісну і продуктивну працю, за розповсюдження інформації з вивчення і значення ґрунтів у житті нашої держави, музей «генезису і картографії ґрунтів» відзначений державною нагородою – Золотою медаллю міжнародної виставки «Агро-2013».[джерело?] Сьогодні музей генезису та географії ґрунтів має сучасне технічне обладнання, за допомогою якого викладачі читають лекції і проводять лабораторно-практичні заняття.[джерело?] Джерела та література
Посилання
|
||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
