Міжнародна (станція метро, Санкт-Петербург)

Міжнародна
Міжнародна
	Петербурзький метрополітен Фрунзенсько-Приморська лінія
Загальні дані
Тип	колонно-стінова, глибокого закладення
Глибина закладення	65 м
Проєктна назва	«Вулиця Бели Куна»
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Дата відкриття	28 грудня 2012
Архітектор(и)	Н. В. Ромашкин-Тиманов (рос.), Я. В. Романова (рос.), Н. А. Виноградова (рос.)
Виходи до	Бухарестська,; Бели Куна
Код станції	МЖ

59°52′12″ пн. ш. 30°22′47″ сх. д. / 59.87000° пн. ш. 30.37972° сх. д. / 59.87000; 30.37972

5 Фрунзенсько-Приморська лінія

Легенда

Оборотний тупик

Комендантський проспект

Оборотний тупик та ПТО

Старе Село

Велика Невка

Середня Невка

Мала Невка

Мала Нева

Мойка

ССГ до МПЛ

Садова

ССГ до ЛПЛ

Фонтанка

Обвідний канал

Волковка

Оборотний тупик

Оборотний тупик

Оборотний тупик

«Міжнародна» (рос. Международная) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії (лінія 5), Санкт-Петербурзького метрополітену. Була відкрита 28 грудня 2012 разом зі станцією Бухарестська як продовження Фрунзенсько-Приморської лінії^[1]^[2]

Станція розташована на лінії за станцією Бухарестська. На час відкриття станції, кінець 2012, була кінцевою на південно-східному боці лінії. Міжнародна побудована на розі вулиць Бухарестська і Бели Куна, Фрунзенського району^[1].

Назву станції обрано через те що багато вулиць в цьому районі (у тому числі на розі яких збудовано вестибюль) були названі на честь Східно-Європейських політиків або міст.

Технічна характеристика

Конструкція станції — колонно-стінова глибокого закладення. Будівництво почалося в 1986^[1]., але було заморожено, і відновлено в 2000-х роках. Спочатку планувалося, відкриття на серпень 2012 року, але відкриття було відкладено до грудня 2012 року, бо ескалатори не були доставлені вчасно^[1].

Колійний розвиток

Станція з колійним розвитком — 3 стрілочних переводи, 1 станційна колія для обороту та відстою рухомого складу і 2 колії для відстою рухомого складу.

Оздоблення

Центральний і бічний зали станції освітлюється смугами закарнізних світильників. Підлога оздоблена сірим гранітом, колони обшиті золотистими латунними листами з поручнями такого ж кольору, колійні стіни — білим мармуром.

Торець центральної нави прикрашає мозаїчне панно із зображенням Атланта що тримає Землю — традиційного символу Санкт-Петербурга. Панно було виконано в майстерні Російської академії мистецтв. Ліворуч від панно розташовується задєл під перехід на станцію Кільцевої лінії у вигляді двох сходів, що піднімаються і упираються в стіну із золотистими латунними полуколонами між ними і з поручнями, як у центральному залі.