Звенигородська (станція метро)59°55′20″ пн. ш. 30°20′08″ сх. д. / 59.92222° пн. ш. 30.33556° сх. д.
Звенигородська (рос. Звенигородская) — станція Фрунзенсько-Приморської лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Садова» і «Обвідний канал». Відкрита 20 грудня 2008 у складі першого пускового комплексу Фрунзенського радіусу. Була введена в експлуатацію без виходу на поверхню. Для сполучення з іншими лініями метрополітену було задіяно перехідний коридор між станціями «Звенигородська» і «Пушкінська», а для виходу на поверхню — ескалаторний тунель станції «Пушкінська». Власні вестибюль і похилий хід станції були відкриті 26 грудня 2009. Технічна характеристикаКонструкція станції — Колонно-стінова трисклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 57 м) Бічні тунелі станції мають збільшений порівняно з типовою колонною станцією діаметр: 9,8 м, середній зал типовий з відстанню між осями колон 3,8 м в поздовжньому напрямку і 8 м — у поперечному. Похилий хід чотиристрічковий, починається з південного торця станції. У центральній частині станції платформа середнього залу піднята (є поздовжні сходи перед нею і після неї), і вже з цієї платформи починається сходи над коліями, що ведуть в перехід на станцію «Пушкінська». ВестибюльНаземний вестибюль розташовується в ТРК «Звенигородський», відкриття якого відбулося лише через рік після відкриття станції, 26 грудня 2009, у зв'язку з чим спочатку вихід здійснювався через станцію «Пушкінська». Над ескалаторами розташоване мозаїчне панно, що зображує бій Семенівського полку. Пересадка на станцію «Пушкінська» Кіровсько-Виборзької лінії. Вихід у місто на Звенигородську вулицю і Загородний проспект, до Піонерської площі. До пасажирських платформ Вітебського вокзалу. ОздобленняТема оздоблення «Звенигородської» підказана місцем розташування: до того як цей квартал перетворився на рекреаційну зону (до створення парку тут був ще й іподром), його займав Семенівський плац, де однойменний полк проводив огляди. Стіни оздоблені білим мармуром «коелга», гранітом з родовища Кашина гора і темно-зеленим індійським мармуром Indiana Green. Підлога виконано з зеленого індійського граніту Rakhi Green з кольоровими вставками і облямівкою з червоного індійського граніту Imperial Red. Вибір постачальника та каменю з Індії проведений фахівцем з природному каменю Володимиром Шестаковим. Глухий торець станції прикрашає мозаїчне панно «Семенівський полк» (художник А. К. Бистров), на якому зображені найперші семеновці Петра I. За проектом глухий торець і перехід на «Пушкінську» повинні були прикрашати торшери, але від них відмовилися. До відкриття власного похилого ходу північний торець прикрашали фотошпалери з видами Санкт-Петербурга. У 2010 році на станції було запроваджено новий інформаційний простір. Ресурси Інтернету
|
Portal di Ensiklopedia Dunia