Міжнародний турнір до колоніальної виставки в Парижі 1931 (офіційна назва Tournoi International de l’Exposition Coloniale) — міжнародний футбольний турнір, приурочений до проведення у 1931 році в Парижі міжнародної колоніальної виставки. Турнір був організований французьким клубом «Ресінг» (Париж) за погодженням з генеральним комісаріатом виставки за сприяння газет «Le Petit Parisien» і «Exelsior».
На турнірі було зібрано ряд авторитетних у європейському футболі клубів, тому турнір є, поряд із Кубком Мітропи та Кубком Націй, однією з значних подій у клубному європейському футболі міжвоєнного періоду, тим самим будучи прообразом європейських клубних турнірів УЄФА. Турнір отримав розвиток: під час міжнародних виставок у 1935 і 1937 роках проходили аналогічні турніри.
Переможцем змагань досить несподівано став швейцарський клуб «Уранія» Женева, випередивши ряд визнаних фаворитів.
Враховуючи значний футбольний авторитет британців (які, однак, не входили в той час до ФІФА і практично не брали участь у міжнародних змаганнях), організатори прагнули неодмінно залучити їх до участі в турнірі — врешті-решт запрошення прийняла лише англійська команда II дивізіону «Вулвергемптон Вондерерз», яка програла обидва свої матчі в турнірі, показавши загалом доволі посередню гру.
Хід турніру
Турнір проводився за «олімпійською» системою, у разі нічиєї в основний час призначався додатковий час (два тайми по 10'), що продовжувався, у разі необхідності, і далі до першого забитого однією з команд м’яча.
В матчі відкриття одні з фаворитів турніру — футболісти празької «Славії» — зустріли серйозний опір з боку володарів кубка Франції, які змогли звести основний час до нічиєї. відповівши точним ударом з пенальті на забитий гол Антоніна Пуча. Однак в додатковий час чехи виявилися сильнішими і відзначилися ще тричі, два з яких забив той самий Пуч. Футболісти «Уранії» дещо несподівано змогли перемогти команду господарів турніру, що мала у складі низку «зірок», продемонструвавши швидкість і зіграність. Віце-чемпіон Іспанії досить упевнено обіграв клуб другого англійського дивізіону (хоча після матчу преса дещо емоційно звеличувала цю перемогу над «британськими професіоналами»), вже в середині першого тайму отримавши перевагу в два м'ячі і спокійно довівши матч до перемоги. В заключному матчі першого кола грізний австрійський клуб «Фірст Вієнна», який виступав без свого найсильнішого нападника Фрідріха Гшвайдля, буквально декласував бельгійських чемпіонів — 7:1 з «пента-триком»Йозефа Адельбрехта.
У півфіналі швейцарці, які продовжували дивувати вболівальників та знавців футболу на цьому турнірі, зробили справжню сенсацію, обігравши у напруженому матчі команду з Відня. Забивши «швидкий» гол, протягом першого тайму футболісти з Женеви досить упевнено стримували атаки своїх більш досвідчених опонентів, а незабаром після перерви натхненний у цьому матчі сербський «легіонер» «Уранії» Браніслав Секулич подвоїв рахунок. У решту часу швейцарцям довелося витримати справжню облогу, але оборона і воротар Марсель Ніколлін, який відбив пенальті від Йозефа Блума, зуміли вистояти — 2:1. В іншому півфіналі «Славія» «на класі» змогла обіграти суперників з Сантандера, упевнено ведучи після першого тайму з перевагою в три м'ячі, забитих Франтішеком Свободою. Єдиною неприємністю стала втрата Антоніна Пуча, який отримав пошкодження і змушений був пропустити фінал.
У «втішному» фіналі за рішенням організаторів турніру, які вважали, що матч між командами Англії та Австрії викличе найбільший глядацький і комерційний інтерес, зійшлися «Ферст Вієнна» та «Вулвергемптон Вондерерз». Матч, що проходив із помітною перевагою дещо розслаблених австрійців, закінчився їхньою переконливою перемогою — 4:2. Забивши два голи, Адельбрехт став найкращим бомбардиром турніру.
Фінал
Фінальний матч, що зібрав на стадіоні «Коломб» 22 тисячі глядачів, вийшов досить інтригуючим. Бóльшу частину матчу домінували чехи, які вийшли вперед у першому таймі після гола Богуміла Йоски. Однак на початку другого тайму Едмонд Крамер зрівняв рахунок, а в самому кінці зустрічі, коли вже додатковий час здавалося неминучим, все той же надзвичайно вдалий на цьому турнірі Секулич забив переможний гол, принісши «Уранії» один з найзначніших трофеїв в її історії. Своїм успіхом швейцарці зобов'язані також значною мірою воротарю Марселю Николліну та уругвайському граючому тренеру команди Конраду Россу.