Мілютін Олександр Анатолійович

Олександр Мілютін
Олександр Мілютін;
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	29 грудня 1968; Клишки
Смерть	2 квітня 2019 (50 років); Новозванівка
Псевдо	«Дєда»
Військова служба
Роки служби	2017—2019
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	46-й окремий батальйон спеціального призначення «Донбас-Україна» 54 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої в районі Алчевсько-Стаханівської агломерації;
Командування
	Командир бойової машини — командир відділення
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Анато́лійович Мілю́тін (29 грудня 1968(19681229) — 2 квітня 2019) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[1].

Життєпис

Народився 1968 року в селі Клишки (Шосткинський район, Сумська область). Дитинство пройшло у селах біля Горлівки — Зайцеве, Травневе. Закінчив артемівську школу; здобув фах машиніста в Ясинуватському ПТУ; мешкав у місті Бахмут (Донецька область). 1988 року проходив службу в Німеччині, по демобілізації 12 років служив в Артемівському СІЗО-6. На пенсію вийшов у званні старшого прапорщика.

18 січня 2017 року підписав контракт на військову службу; молодший сержант, командир бойової машини-командир 3-го відділення 2-го взводу 2-ї штурмової роти 46-го окремого батальйону. Добре кухарював, готував для бійців свого підрозділу.

2 квітня 2019-го загинув у бою в обідню пору внаслідок мінометного обстрілу (за іншими даними — з гаубиць калібру 152 мм) позиції ВОП поблизу села Новозванівка Попаснянського району. Українські захисники вогнем з СПГ та кулемета зупинили висування двох піхотних ворожих груп, які відійшли під прикриттям мінометного вогню. Одна з мін калібру 120 мм влучила у бліндаж, загинули двоє бійців батальйону — Олександр та старший солдат Яна Червона.

4 квітня 2019 року похований у Бахмуті на кладовищі в районі М'ясокомбінату^[2].

Залишились батьки, сестра (служить у тому ж підрозділі)^[3], дружина, син і донька.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 року «значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[4]