Мінама́тська конве́нція про рту́ть — міждержавний договір, спрямований на захист здоров'я людей і довкілля від антропогенних викидів і вивільнень ртуті і її сполук, які можуть призводити до отруєння ртуттю. Названа на честь міста Мінамата у Японії, де наприкінці 1950 років ртуттю, яка містилася у промислових стічних водах отруїлися майже 2 тисячі людей, багато з них померли[2].
Згідно з Конвенцією повинне регулюватися використання ртуті, скорочуватися виробництво деяких ртуть-містких приладів (медичних, люмінесцентних ламп). Також обмежується ряд промислових процесів і галузей, у тому числі гірничодобувна (особливо непромислове видобування золота), виробництво цементу[3].
З 2020 року конвенція забороняє виробництво, експорт та імпорт декількох різних ртутьмістких видів продукції, у тому числі електричних батарей, електричних вимикачів і реле, деяких видів компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ), люмінесцентних ламп з холодним катодом або із зовнішнім електродом, ртутних термометрів і приладів вимірювання тиску[3].
Історія
Ртуть і її сполуки давно відомі як токсичні для людини і інших живих організмів. Масштабні кризи, пов'язані з отруєнням ртуттю, такі як Мінаматська катастрофа, отруєння в Іраку, і Niigata Minamata disease[en], привернули увагу до проблеми.
У 1972 році перед делегатами Стокгольмської конференції з Human Environment виступив студент Shinobu Sakamoto, що став інвалідом внаслідок того, що його мати під час вагітності отруїлася метилртуттю.
20 лютого 2009 року на 25-ій Раді керівників ЮНЕП було прийнято рішення 25/5 «ініціювати міжнародні заходи по регулюванню ртуті ефективним, дієвим і послідовним чином»[4].
Критика
За даними науковців Массачусетського технологічного інституту (США), близько 10 % антропогенних щорічних викидів ртуті в атмосферу — це результат глобальної вирубки лісів. Раніше не було визначено кількісних показників і ця проблема була прихованою або проігнорованою. Модель дослідників показує, що тропічні ліси Амазонії відіграють особливо важливу роль поглинача ртуті, на них припадає близько 30 % глобального процесу (стосується лише суші). Таким чином, стримування вирубки амазонських лісів може мати значний вплив на зменшення забруднення ртуттю. У дослідженні зазначається, що протягом останніх кількох десятиліть вчені в основному зосереджувалися на вивченні вирубки лісів в рамках глобальних викидів CO2. Ртуть, мікроелемент, не отримував такої уваги, частково тому, що роль наземної біосфери в глобальному кругообізі ртуті лише нещодавно була краще визначена кількісно. Відповідно, глобальний договір, а саме Мінаматська конвенція 2013 року, закликає країни скоротити антропогенні викиди, однак вона не розглядає безпосередній вплив на цей процес вирубки лісів[5].
Список країн
Список країн, що підписали і ратифікували конвенцію, за станом на вересень 2014 року[6] (105 учасників).
↑Mandate. United Nations Environment Programme. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. to initiate international action to manage mercury in an efficient, effective and coherent manner7 r annex advance.pdf Проєкт Минаматской конвенції про ртуть(PDF)(рос.). UNEP. Процитовано 25 вересня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
