Мінамото но Аріхіто

Мінамото но Аріхіто
Народився	1103(1103)
Помер	1147
Національність	японець
Діяльність	поет
Посада	Лівий міністр
Термін	1136—1147 роки
Попередник	Фудзівара но Ієтада
Наступник	Фудзівара но Йорінаґа
Рід	Мінамото
Батько	принц Сукехіто
Мати	донька Мінамото но Моротада
Родичі	Fujiwara no Ishid, Імператор Сіракава і Q41699061?
У шлюбі з	Фудзівара но Кіндзане
Діти	3 сини і 1 донька

Мінамото но Аріхіто (*源 有仁, 1103—1147) — середньовічний японський державний діяч, каліграф, поет, письменник, музика періоду Хейан. Відомий як Лівий міністр Ханадзоно.

Походив з аристократичного роду Ґосандзьо Генджі. Син принца Сукехіто і онук імператора Ґо-Сандзьо. Матір'ю була донька Мінамото но Моротада. Народився у 1103 році. 1115 року відбулася церемонія повноліття (гемпуку). Розпочав службу у 1119 році, коли було призначено командувачем коенфу (палацової гвардії) з молодшим третім рангом. Того ж року оженився з донькою Фудзівара но Кіндзане. Надалі брав участь у підготовці ілюстрованої версії (емакі) твору Ґендзі моноґатарі.

1120 року призначений на посаду старшого державного радника. У 1122 році призначено двірцевим міністром.

1131 року стає Правим міністром. У 1136 році призначено Лівим міністром. Тоді ж отримав у подарунок маєток Ханадзоно (Палац саду квітів), де збудував будинок на озері (ікедате). Видав свою названу доньку Йосіко за спадкоємця трону Масахіто.

З середини 1140-х років важко захворів, внаслідок чого відійшов від державних справ. У 1147 році став буддистським ченцем під ім'ям Дьокаку. Помер того ж року.

Знався на церемоніалі, з питань якого уклав декілька підручників. Є автором щоденника «Ханадзоно-сафу-кі» («Нотатки Лівого міністра Ханадзоно»), що складався з 800 сувоїв. Натепер збереглися лише окремі частини.

Складав вірші у стилі вака. Відомо про 3 таких вірші в антології «Шинкок-ін шю» («Нова колекція стародавніх і сучасних віршів»), яку було складено у 1205 році. Також у доробку Аріхіто є вірші в жанрі ренґа.

Вважається, що саме Мінамото но Аріхіто дав поштовх аристократичній моді на використання косметики, обряду охагуро і голінню брів з малюванням нових чорнил.

• Jien, Delmer Myers Brown, The Future and the Past: A Translation and Study of the Gukanshō. (em inglês) University of California Press, 1979 p. 325 ISBN 9780520034600
• Laurel Rasplica Rodd, Shinkokinshū: New Collection of Poems Ancient and Modern BRILL, 2015 p.846 ISBN 9789004288294