Мірошник Анатолій Михайлович
Анатолій Михайлович Мірошник (англ. Anatolij Mirosznyk, нар.19 серпня 1923 — пом.14 липня 2011) — український композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч. Життєвий шляхНародився Анатолій Михайлович у Києві, де закінчив середню спеціальну музичну школу-десятирічку при школу й Київській консерваторії ім. П. І. Чайовського по класу фортепіано у Є. І. Толпіна.[1] Після закінчення консерваторії в 1941 році, він грав у Київському оркестрі. Під час Другої світової війни м. Київ було окуповане німецькими військами й усіх членів Київського оркестру німці вивезли на примусові роботи до Німеччині, де юнак працював на викорчовування лісу і над будівництві. Після закінчення війни Мірошник потрапив до табору переміщених осіб у місті Байрейт. Зустрівшись там із земляками — скрипалем, колишнім професором Львівської консерваторії Володимиром Цісиком (батько Квітки Цісик) та контрабасистом-віртуозом Яковом Погребінським, музиканти створили тріо і стали давати концерти.[1] У 1946 році вступає до Консерваторії Фрайбургу (нім. Hochshule fur Musik) в клас К. Займана, який потім рекоменує учня на роботу на Франкфуртське радіо. Відвідує приватні уроки у відомого піаніста Вальтера Гізекінга,[1] одержує фах фортепіанного виконавця і композитора.[2] 1948 року емігрував до Австралії і поселився в Сіднеї. Як усі інші емігранти того часу, підписав контракт, згідно якого мусив працювати там, куди його направить влада. Музикант спочатку був санітаром у шпиталі, а пізніше — асистентом директора готелю для новоприбулих емігрантів.[1] Після закінчення контракту Мірошник підготував велику програму і дав сольний концерт в головній концертові залі в ратуші Сіднея. В Австралії цілком себе присвятив розвитку української музики та займався її викладанням. У творчості тяжіє до камерних жанрів. Він виступав з концертами у Сіднеї, Мельбурні та Нової Зеландії і був музичним директором асоціація балетних шкіл у Сіднеї.[3] В останні роки він «повернувся» на українську землю, де його твори сприйнялися дуже прихильно. Анатолій Мірошник удостоївся членства у Національній Спілці Композиторів України. Він дуже мріяв взяти участь в концерті в честь 20-ти ліття Незалежності України, та не судилося.[4] Помер Анатолій Михайлович 14 липня 2011 року у Сіднеї. Його поховано на цвинтарі Руквуд, коло Лідкомбу. ПідприємництвоВ 1953 Мірошник заснував Австралійську компанію «Cosmopolitan Record Company», що видавала платівки українських співаків в Австралії,[5] таких як Володимир Рихтовський, Таїса Тарас, Яків Рудюк, Зіна Мороз та інших, а також хору «Боян» з Сіднею. Ці платівки стали рідкістю і колекціонери ймовірно їх високо оцінюють.[4] ТворчістьАнатолій Мірошник виступав з концертами в Австралії, Новій Зеландії, Німеччині. Сам він вважав вершиною його музичної кар'єри, свій виступ у Києві на Міжнародному Музичному Фестивалі «Київ Музик Фест» у 1992,[3] 1993,[6] 1995,[7] 1999,[8] 2003[9] роках. Його твори виконувалися в Києві ним особисто і Київським симфонічним оркестром. Анатолій Михайлович написав кілька композицій для фортепіано, скрипки, віолончелі, для співаків, оркестру, хору.[4] Його пісні співає жіночий ансамбль «Суцвіття», котрий було створено у Сіднеї. Твори А. МірошникаКомпозиції
Книжки і збірки музики
Вищезазначені збірки музики були видані за спонсорством Фундації Українознавчих студій Австралії й роздані по музичних школах України. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
