Мітяєв Олег Юрійович

Мітяєв Олег Юрійович Митяев Олег Юрьевич
Генерал-майор
Загальна інформація
Народження	1974  Оренбург, РРФСР, СРСР
Смерть	15 березня 2022(2022-03-15) Маріуполь, Україна (загиблий в бою)
Alma Mater	Суворовське військове училище (1991), Омське вище загальновійськове командне училищеd (1995), Військова академія імені М. В. Фрунзе (2009) і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Військова служба
Приналежність	Росія
Вид ЗС	Сухопутні війська РФ
Рід військ	Мотострілецькі війська
Формування	150 МСД
Війни / битви	Інтервенція Росії в Сирію Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну Бої за Маріуполь
Командування
2020—2022  150 МСД, командир 2016—2020  201 ВБ, командир 2015—2016  1 ОМСБр, командир 2013—2015  11 ОДШБр, командир

Олег Юрійович Мітяєв, позивний Баркас^[1] (рос. Олег Юрьевич Митяев; нар. 1974, Оренбург - 2022, Маріуполь) — російський воєначальник, генерал-майор російської армії,^[1] командувач 150-ї мотострілецької дивізії РФ.^[2]

Випускник суворовського військового училища 1991 року, Омського вищого загальновійськового двічі Червонопрапорного училища імені М. В. Фрунзе 1995 року, Військової академії ім. М. В. Фрунзе 2009 року, Військової академії Генерального штабу ЗС РФ.^[1]

У 1995—2007 рр. обіймав керівні посади від командира взводу до начальника розвідки штабу десантно-штурмового полку повітрянодесантної дивізії Північнокавказького військового округу РФ. У 2009—2013 рр. служив на керівних посадах в 31-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Від жовтня 2013 р. до березня 2015 р. — командир 11-ї окремої десантно-штурмової бригади.^[3]

Від квітня 2015 р. до листопада 2016 р. — нібито начальник 1 управління (резервних формувань мотострілецьких військ) 12 командування резерву Південного військового округу. 2015 р. нагороджений медаллю ордену «За заслуги перед Вітчизною» з мечами 1 ступеня. Насправді від жовтня 2015 р. до листопада 2016 р. обіймав посаду командира 1-ї окремої мотострілецької Слов'янської бригади. Службу як командир 1 ОМСБр проходив під прізвищем прикриття як полковник (генерал-майор) Дигало (Варавва) Микола Миколайович.^[3][4]

11 червня 2016 за організацію бойових дій незаконних збройних формувань на території України отримав військове звання генерал-майор (указ Президента РФ № 276).^[5][1]

13 грудня 2016 року призначений командиром 201-ї Гатчинської військової бази, дислокованої в Таджикистані.^[1][6]

В 2020 році став командиром 150-ї мотострілецької дивізії РФ.^[7]

В 2021 обіймав посаду заступника командувача угрупуванням військ Росії у Сирії,^[8] керував військовим парадом на російській базі Хмеймім у Сирії з нагоди 9 травня.^[5][9]

15 березня 2022 року під Маріуполем полк «Азов» ліквідував генерал-майора. Наступного дня було повідомлено, що це Олег Мітяєв. Він став четвертим російським генералом, який загинув під час вторгнення в Україну.^{[10][8][11][12][13]}

9 грудня 2024 року присвоєно звання генерал-лейтенанта^[14][15].

Був одружений, мав 3 доньки.

• Орден Мужності
• Медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною»
  • 2-го ступеня
  • 1-го ступеня (2015)
• Медаль Жукова
• Медаль Суворова

• Список російських офіцерів, що загинули під час вторгнення в Україну (2022)