11-та окрема десантно-штурмова бригада (РФ)

11-та окрема десантно-штурмова бригада
Нарукавний знак 11-і окремої гвардійської десантно-штурмової бригади
Країна	Росія
Медіафайли на Вікісховищі

11-та окрема гвардійська десантно-штурмова ордена Суворова бригада (11 ОДШБр, в/ч 32364) — військове з'єднання Повітрянодесантних військ Збройних сил Російської Федерації чисельністю в бригаду. Дислокується в Улан-Уде.

Створена як 11-та окрема повітряно-штурмова бригада 1 серпня 1968 року у Могочі Читинської області. Сформована на базі наступних підрозділів:

• 1-й механізований батальйон 113-го гвардійського механізованого Новогеоргіївського Червонопрапорного, ордена Кутузова полку 38-ї гвардійської мотострілецької дивізії, перейменованого на 617-й окремий повітряно-десантний батальйон,
• прибулих зі складу Московського військового округу (аеродром Торжок) й стали основою 211-ї авіаційної групи:
  • ескадрильї вертольотів Мі-8 (696-го окремого вертолітного полку),
  • 656-ї окремої роти зв'язку,
  • 49-ї окремої роти аеродромно-технічного забезпечення.^[1]

У листопаді 1968 року до складу бригади увійшли:

• створені в Нижньоудінську Іркутської області 618-й та 619-й окремі повітряно-штурмові батальйони (на основі двох мотострілецьких батальйонів 52-ї мотострілецької дивізії,
• створений у Могочі 284-й окремий артилерійський дивізіон.^[1]

У квітні 1969 року 617, 618, 619 окремі повітряно-штурмові батальйони переформовані на 617, 618, 619 окремі десантно-штурмові батальйони.

У липні 1971 року директивою начальника Головного штабу Сухопутних військ бригада перейменована на 11-у окрему десантно-штурмову бригаду (ОДШБр).

1 вересня 1977 року підставі директиви начальника Головного штабу Сухопутних військ 11-та окрема десантно-штурмова бригада перейшла на новий штат, а десантники на форму ПДВ (до цього носили форму мотострільців).

У 1987 році посилений окремий десантно-штурмовий батальйон брав участь у великомасштабних навчаннях з десантування, захоплення й утримання плацдарму на мисі Шмідта на березі Північного Льодовитого океану.

1 червня 1990 року 11-та окрема десантно-штурмова бригада Забайкальського військового округу була передана до складу повітряно-десантних військ й переформована на 11-ту окрему повітряно-десантну бригаду (в/ч 32364).

У листопаді 1992 року бригада була передислокована в селище Сосновий Бор, міста Улан-Уде Бурятії.

У грудні 1995 року — січні 1996 року бригада була підпорядкована командуванню Забайкальського військового округу.

24 серпня 2011 року президент Росії Дмитро Медведєв вручив в Бурятії бойовий прапор 11-ї окремої десантно-штурмової бригади Східного військового округу.

У період з 18 жовтня по 30 жовтня 2013 року особовий склад бригади брав участь в міжнародних навчаннях «ІНДРА-2013» в Індії.

1 грудня 2013 року бригада виведена зі складу 36-ї загальновійськової армії Східного військового округу й увійшла до складу Повітрянодесантних військ разом з 56-ю та 83-ю десантно-штурмовими бригадами.^[1][2][3]

25 березня 2015 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ про присвоєння бригаді гвардійського почесного найменування.^[4]

3 березня 2022 року, згідно повідомлень у відкритих джерелах, в ході відбиття російського вторгнення в Україну було ліквідовано командира бригади полковника Шишова Дениса Миколайовича^[5] (загибель не підтвердилася) та заступника командира бригади підполковника Дениса Глєбова.^[6][7]

Відомо що бригада брала участь у боях за Херсонську область, а після звільнення західної частини області українськими військами, відступили і закріпились на лівому березі Дніпра.

У складі бригади:

• штаб;
• парашутно-десантний батальйон на БМД (колишній 1-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
• 1-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 2-ї десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
• 2-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2 (колишній 3-й десантно-штурмовий батальйон на БМП-2);
• гаубичний артилерійський дивізіон (122-мм гаубиці Д-30);
• зенітна ракетно-артилерійська батарея;
• батарея протитанкових керованих ракет;
• розвідувальний батальйон;
• рота спеціального призначення;
• стрілецька рота снайперів;
• рота управління (колишня рота зв'язку);
• інженерно-саперна рота;
• рота десантного забезпечення;
• взвод радіаційного хімічного біологічного захисту;
• ремонтна рота;
• рота матеріального забезпечення;
• медична рота;
• комендантський взвод;
• танкова рота.

• Дук Юрій Іванович, полковник (1968—1972)
• Шмельов Валентин Олександрович, генерал-майор (1972—1979)
• Колесніков Іван Васильович, полковник (1979—1983)
• Бондар Альберт Григорович, полковник (1983—1986)
• Батиров Мухамед Тучьевіч, полковник (1986—1989)
• Качанов Анатолій Петрович, полковник (1989—1991)
• Борисов В'ячеслав Миколайович, полковник (1991—1995)
• Малик Василь Михайлович, полковник (1995—1998)
• Воронков Володимир Євгенович, полковник (1998—2000)
• Гордєєв Микола Миколайович, полковник (2000—2002)
• Хоптяр Андрій Євгенович, полковник (2002—2005)
• Бронюк Віталій Олександрович, полковник (2005—2012)
• Угольов Михайло Миколайович, гвардії полковник (2012—2013)
• Мітяєв Олег Юрійович, гвардії полковник (2013—2015)
• Євдокімов Руслан Леонтійович, гвардії полковник (2015—2020)
• Шишов Денис Миколайович, гвардії полковник (2020—2022)

З відкритих джерел та публікацій журналістів відомо про деякі втрати 11 гв. одшбр:

• 11-я отдельная гвардейская десантно-штурмовая бригада. Министерство обороны РФ. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 21 серпня 2014.