Негласне спостереження

У шпигунстві і контррозвідці, спостереження (англ. surveillance) — моніторинг поведінки, діяльності або іншої інформації для впливу, керування, або захисту людей.^[1] Воно може включати спостереження з відстані за допомогою електронного обладнання (наприклад, відеоспостереження)^[2] або перехоплення інформації, що передана електронними засобами, (наприклад, інтернет трафік або телефонні дзвінки). Воно може також включати прості нетехнологічні або відносно низькотехнологічні методи, такі як агентурна розвідка або перехоплення пошти.^[3]

Спостереження використовуються урядами для збору інформації, запобігання злочинності, захисту процесів, особ, груп чи об'єктів або розслідування злочинів. Вона також використовується кримінальними організаціями для планування і вчинення злочинів, таких як розбій і викрадення, підприємствами для збору розвідувальних даних, а також приватними детективами.

Спостереження можна розглядати як порушення приватності, і до як такої часто опонують різні групи та активісти громадянської свободи.^[4][5] Ліберальні демократії мають закони, які обмежують урядове і приватне використання спостереження, як правило, обмежуючи його обставинами, коли суспільна безпека знаходиться під загрозою. Авторитарні уряди рідко мають будь-які внутрішні обмеження, а міжнародне шпигунство поширене серед усіх типів країн.

Спостереження все частіше стає темою академічних досліджень,^[6] включаючи дослідницькі центри,^[7] книги,^[8][9][10] та наукові журнали.^[11] В майбутньому системи збору інформації зможуть використовувати інтернет речей для ідентифікації, спостереження, моніторингу, відстеження розташування.^[12]