Сарненський повіт

Сарненський повіт
пол. Powiat sarneński
місто	Сарни
Країна	Польська Республіка
Регіон	Поліське воєводство, Волинське воєводство
Межує з: Столінський повіт Пінський повіт Каширський повіт Ковельський повіт Луцький повіт Костопільський повіт СРСР
Офіційна мова	польська
Населення
- повне	181 300 чоловік — 1931 рік
- густота	33,1 осіб/км²
Площа
- повна	5 478 км²
Дата заснування	15 березня 1920
Губернатор	Джордж Осмоловскі

Сарненський повіт (пол. Powiat sarneński) — адміністративно-територіальна одиниця міжвоєнної Польщі та УРСР. Повітове місто — Сарни.

Створений 15 березня 1920 з гмін Рівненського повіту (Висоцьк, Домбровиця, Любиковичі, Немовичі і Віри) та з гмін Овруцького повіту (Кисоричі, Олевськ, Юрово)^[1]. Проіснував до 1940 року. З 4 лютого 1921 перебував у складі Поліського воєводства до 16 грудня 1930, коли був приєднаний до складу Волинського воєводства. 27 листопада 1939 року включений до новоствореної Рівненської області. Ліквідований у січні 1940 р. у зв'язку з переформатуванням області на райони. Складався з 9 сільських гмін (172 сільські громади), 3 міських гмін, 1 міста та 5 містечок. Загальна площа повіту — 5478 км², населення — 181 300 осіб, щільність — 33,1 ос. на км².

1 липня 1926 року до Немовицької гміни Сарненського повіту приєднано колонії Ост і Фільварок, вилучені зі Степанської гміни Костопільського повіту^[2].

Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.^[3] ґміна Березьніца поділена між ґмінами Домбровіца, Влодзімєжец, Городзєц і Нємовіче та передано село Любахи від ґміни Влодзімєжец до ґміни Рафалувка.

Розпорядженням міністра внутрішніх справ 3 березня 1934 р. територія міста Сарни розширена шляхом вилучення частини колонії Орлівка і села Доротичі з сільської ґміни Немовичі і включення їх до міста^[4].

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 р. замість повітів та волостей було створено 30 районів, Сарненський – з Немовицької волості і м. Сарни Сарненського повіту.

Сарненський повіт став північно-східною окраїною Волинського воєводства після передачі в 1930 р. з Поліського воєводства (у складі II Речі Посполитої)^[5]. Межував на заході з Ковельським і Луцьким повітами, на півночі з Поліським воєводством (Каширський, Пінський та Столінський повіти), на сході — з Радянським Союзом, а на півдні прилягав до Костопольського повіту.

Площа повіту становила 5,478 км², населення — 181 300 осіб (за переписом 1931), щільність населення становила 33 особи на 1 км². Район найбільш населений українським населенням чисельністю 129 800 осіб (71,6 %). Друга за величиною громада поляків становили 30 400 осіб. Було також трохи євреїв та інших етнічних груп.

Міські ґміни:

1. м. Рокитне — від 1927
2. м. Сарни
3. містечко Бережниця — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
4. містечко Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
5. містечко Володимирець — до 1926. Статус понижено до містечка сільської ґміни
6. містечко Домбровиця

Сільські ґміни:

1. Ґміна Антонівка над Горинню — від 1928 року, раніше ґміна Городець
2. Ґміна Бережниця — до 1928
3. Ґміна Більська Воля
4. Ґміна Висоцьк — до 1922. Передано до Столінського повіту
5. Ґміна Володимирець
6. Ґміна Домбровиця
7. Ґміна Кісоричі
8. Ґміна Клесів
9. Ґміна Любиковичі
10. Ґміна Немовичі
11. Ґміна Рафалівка

27.11.1939 до Сарненського повіту включені частини Пінського (Вітчівська, Кухітсько-Вольська і Морочанська волості) і Столінського (Березовська і Висоцька волості) повітів у ході випрямлення кордону з БРСР^[6].

17 січня 1940 року територія повіту поділена на райони^[7]:

1. Сарненський район — з Немовицької волості і м. Сарни з центром в м. Сарни;
2. Володимирецький район — з Володимирецької волості з центром в с. Володимирець;
3. Дубровицький район — з Дубровицької волості та м. Дубровиця з центром в м. Дубровиця;
4. Клесівський район — з частини Березнівської і Клесівської волості з центром в смт Клесів;
5. Рафалівський район — з Більсько-Вольської та Рафалівської волостей з центром в с. Рафалівка;
6. Рокитнівський район — з Кисорицької волості і м. Рокитне з центром в смт. Рокитне;
7. Морочненський район — з Бродницької, Морочнівської та Кухотсько-Вольської волостей з центром в с. Морочне;
8. Висоцький район — з частин Вичівської, Висоцької, Столінської волостей з центром в с. Висоцьк.

Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.