Неніца Анатолій Валерійович

Неніца Анатолій Валерійович
Неніца Анатолій Валерійович;
Солдат
Загальна інформація
Народження	29 червня 1988; Кам'янка
Смерть	10 жовтня 2016 (28 років); Широкине
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Військова розвідка
Формування	54 ОРБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Широкине;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Анато́лій Вале́рійович Неніца (29 червня 1988(19880629) — 10 жовтня 2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1988 року в селі Кам'янка (Апостолівський район, Дніпропетровська область). 2003 року закінчив загальноосвітню школу.

Мешкав у місті Зеленодольськ; працював охоронцем та начальником караулу в супермаркеті, потім — на супроводі вагонів.

У лютому 2016 року підписав контракт; солдат, розвідник-кулеметник розвідувальної роти, 54-й окремий розвідувальний батальйон. Після 2 місяців підготовки в навчальному таборі вирушив на фронт; 19 серпня нагороджений відзнакою батальйону.

10 жовтня 2016 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Широкине (Волноваський район) — від вибуху 120-мм міни.

12 жовтня 2016-го похований у Кам'янці.

Без Анатолія лишилися батьки Ніна Іванівна та Валерій Вікторович, дружина Дарина Ігорівна та двоє дітей, — син і донька (Софійка народилася за два тижні до смерті батька), сестра Лариса Валеріївна.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
медаль «За Маріуполь»
у школі, яку закінчив Валерій, відкрито меморіальну дошку його честі.