Нечипуренко Сергій Васильович

Нечипуренко Сергій Васильович
Народження	1 січня 1910(1910-01-01) Тургайська область, Російська імперія
Смерть	2 березня 1943(1943-03-02) (33 роки) Таранівка, Зміївський район, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Поховання	Зміївський район
Країна	Російська імперія  СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1938–1943
Звання	гвардії старшина
Формування	25-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР)
Командування	Відділення
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди

Нечипуренко Сергій Васильович (1 січня 1910(19100101) — 2 березня 1943) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1943), один з широнінців.

Народився 1 січня 1910 року в родині селянина. Українець.

Жив у місті Харкові. Освіта середня.

Строкову службу проходив на Чорноморському флоті з 1930 по 1933 роки.

Восени 1941 року сержант Нечепуренко був призваний з запасу в 71-у окрему морську стрілецьку бригаду, яка у складі 1-ї ударної армії брала участь у контрнаступі під Москвою в грудні 1941 року.

Гвардії старший сержант Нечипуренко став командиром відділення 1-го взводу 8-ї роти 78-го гвардійского стрелкового полку.

З січня по березень 1943 року года гвардії старшина Нечипуренко брав участь у Острогозько-Россошанській, Воронезько-Касторненській і Харківській операціях, в ході яких брав участь у визволенні селищ Селявне, Реп'євка та міста Старий Оскол. У лютому 1943 року брав участь в боях за Харків.

У лютому 1943 року німецькому командуванню вдалося створити на Харківському напрямку Воронезького фронту значну перевагу в живій силі і техніці і перейти в наступ з метою оточення радянських військ в районі Валки — Харків. 25-та гвардійська стрілкова дивізія терміново перекинута на рубіж Таранівка — Зміїв.

Стрілковому взводу 78-го гвардійського стрілкового полка під командуванням лейтенанта Широніна, у складі якого було відділення гвардії старшини Нечипуренка, було доручено захищати залізничний переїзд на шосе Харків — Лозова у станції Безпалівка на південній окраїні села Таранівка.

2 березня 1943 року після авіаційного бомбардування і артилерійської підготовки позиції взводу лейтенанта Широнина атакували більше батальйону піхоти противника при підтримці 30 одиниць бойової техніки (танків, САУ, бронетранспортерів).

Протягом 5 діб широнинці утримували позиції, знищівши 16 танків^[1] і біля сотні солдат противника. 2 танка підбив гвардії старшина Нечипуренко, який замінив розрахунок 45-мм протитанковой пушки, який загинув.

У цьому бою гвардії старшина Нечипуренко загинув.

Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 18 травня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії старшині Нечипуренку Сергію Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно)^[2].

Похований в братській могилі в селі Таранівка^[3].

• Всі 25 бійців взводу, у тому числі Сергій Васильович Нечипуренко, були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. У селі Таранівка споруджено пам'ятник.
• У Костанайській області іменем Нечипуренко були названі вулиці в селищах Бускуль і Карабалик, школа в Карабалицькому районі^[4].

• Герои Советского Союза — казахстанцы [Текст] : в 2 т./ П. С. Белан, Н. П. Калита. — Алма-Ата, 1968. — Т. 2. — С. 105—106.