Сибірська мова
Сибірська мова — проєкт мовного стандарту на основі східнослов'янських діалектів Сибіру, здебільшого стародавніх говірок XIX століття за участю тюркських запозичень. Мовотворення почалося в 2005 році за активної участі блогера Ярослава Золотарьова, але у 2007 припинилося. 1 грудня 2019 року "Сибирска вольгота" була відроджена на сайті "Мовна політика".[1] Історія створення і розвитку1873 року в Росії у виданні «Известия Сибирского отделения Российского газетного общества (РГО)» було надруковано дослідження Павла Ровінського[ru] «Зауваження та словник сибірського наріччя» («Замечания и словарь сибирского наречия»). Про сибірську старожитню говірку зазначено таке: «Сибірська говірка походить з північно-російської, але два століття відчуженості, зовсім інші природні умови життя та інші історичні обставини дали їй оригінальний напрямок. Говірка Східного Сибіру має особливу фонетику, набір своєрідних граматичних форм. Словник налічує понад 3000 місцевих слів, які невідомі в загальній російській мові». Робота над створенням літературної сибірської мови започаткована у 2005 році у блозі Ярослава Золотарьова, відомого як користувач LiveJournal samir74. Формування мови тривало до 2007 року в блозі та на сайті Сибірська Свобода, де активісти виконували переклади світової класики, виходили новини і публіцистика з сибірської тематики. 1 жовтня 2006 було відкрито розділ Вікіпедії сибірською мовою, однак ця Вікіпедія була неоднозначно сприйнята вікіпедистами, особливо російськими, і 19 вересня 2007 року її закрили. Її зміст було перенесено в Сибірську Вікіславію, яка згодом припинила існування, а в 2019 році у Сибірську Вольготу. АбеткаАбетка з 30 літерами:
ФонетикаФонетика мови будується на нормах північного східнослов'янського наріччя: ґ вибухове, окання, екання, шиплячі завжди тверді. Через постійну твердість шиплячих у сибірській абетці відсутня літера Щ. Відповідний їй звук вимовляється як подвоєне ш (рос. ещё — сиб. ешшо). О, якому передує пом'якшення, втратило будь-який зв'язок з Е, тому в абетці немає також і літери Ё, замість якої вживаються поєднання йо, ьо. Відсутня й літера Э через обов'язкову вставку йот перед Е (рос. это — сиб. ето, рос. Эверест — сиб. Еверес). Поширені протетичні приголосні (рос. окно — сиб. вокно) і спрощення у групах приголосних (рос. если — сиб. еси, рос. хворость — сиб. хворось) Граматика та лексикаГраматика сибірської мови нагадує російську, але зі значними особливостями у відмінюванні за відмінками та особами, здебільшого викликаними так званими стягненими формами дієслів, тобто випаданням йот у закінченнях (знает — знат, красная — красна тощо). Граматика містить також деякі архаїчні форми, наприклад, кличний відмінок; широко використовує діалектні явища, зокрема, постпозитивний артикль. Лексика сибірської здебільшого східнослов'янська, більшість російських латинізмів, грецизмів і подібних європейських запозичень замінені на слов'янські слова. Приклади текстівКатерина
Приклад вірша сибірською мовою: По всьой Сибире падат с неба кича, Зима ложытса, дерко застужыт. «Да кабы сдох москальской городничой, И всех занятшыков вели б на правьожы.
Вешшат с небов блискательной Аньол. Псалом 1 1 Шасливой мужык, которой не хоит на вече варначников, Ешшо не торчит на путе греховодников, 2 Ешшо не сидит в усборишше покрутчиков, Но в коне Воспода воля евонна, И про кон Евонной думат день и тьон дык. 3 Ить бут вон навроде лесины, сажонной при перекале вологи, Котора приносит жырки ейны во времьо ейно, И лис которой не вянет, И во всьом, чо не деет, поспетса му. 4 Не таки варначники, а вони как пыль, котору сметат буран, 5 Пото не выдюжат варначники на ряде, И греховодники — в усборишше праведных, 6 Ить знат Восподь путь праведных, А путь варначников погинет. Числа: Числа від 1 до 10:
ПриміткиПосилання
Література
Див. також
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
