Нижньо-Волзький край
Нижньо-Волзький край (рос. Нижне-Волжский край) — адміністративна одиниця РРФСР, що існувала 21 травня 1928 — 10 січня 1934 року (21.05.1928 — 11.06.1928 під назвою Нижньо-Волзька область). Історія21 травня 1928 року з Астраханської, Саратовської, Царицинської губерній, Калмицької автономної області і частини Пугачевського повіту Самарської губернії була створена Нижньо-Волзька область.[2] 11 червня 1928 року область була перейменована на Нижньо-Волзький край[3]. Адміністративним центром краю в 1928 — 1932 роках був Саратов, в 1932 — 1934 - Сталінград[3]. 28 червня 1928 року до складу Нижньо-Волзького краю включена АРСР Німців Поволжя[4]. 23 липня 1928 постановою ВЦВК затверджена адміністративно-територіальна структура, що включала до свого складу 8 округів, 76 районів (без урахування районів АРСР Німців Поволжя, Калмицької автономної області) і чотирьох міст, безпосередньо підпорядкованих крайвиконкому: Саратова, Сталінграда, Вольська і Астрахані[5]. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року округи були скасовані на всій території СРСР - край став ділитися на райони. 1 квітня 1932 ВЦВК ухвалив «приєднати до Нижньо-Волзького краю Ягідно-Полянський район в існуючих межах до складу АРСР Німців Поволжя»[6]. 10 січня 1934 року Нижньо-Волзький край був розділений на Саратовський і Сталінградський краї[7]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
,_Emblem_of_Russia_(1991%E2%80%931992).svg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
