Новопетрівка (Запорізький район)

село Новопетрівка
Школа в селі Новопетрівка
Школа в селі Новопетрівка
Школа в селі Новопетрівка
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район Запорізький район
Тер. громада Широківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA23060330220059786 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1869 (156 років)
Колишня назва Ейхенфельд, Дубівка
Населення 599 осіб
Площа 24,394 км²
Густота населення 24,56 осіб/км²
Поштовий індекс 70402
Телефонний код +380 612
Географічні дані
Географічні координати 48°3′55″ пн. ш. 34°59′0″ сх. д. / 48.06528° пн. ш. 34.98333° сх. д. / 48.06528; 34.98333
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Місцева влада
Адреса ради 69089, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 7.
Карта
Новопетрівка. Карта розташування: Україна
Новопетрівка
Новопетрівка
Новопетрівка. Карта розташування: Запорізька область
Новопетрівка
Новопетрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Новопетрівка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Новопетрі́вка (раніше — Ейхенфельд, Дубівка, нім. Eichenfeld) — село в Україні, у Широківській сільській громаді Запорізького району Запорізької області.

До 2020 орган місцевого самоврядування — Миколай-Пільська сільська рада.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932–1933 та 1946–1947.

Географія

Село Новопетрівка знаходиться за 3 км від правого берега річки Дніпро, на відстані 1 км від сіл Дніпрові Хвилі і Крилівське. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою.

Історія

Колонія Ейхенфельд заснована в 1869 році німцями-менонітами, переселенцями з Хортицьких колоній. Кожна сім’я отримала  по 50 десятин землі.

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ейхенфельд Миколайфельдської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 226 осіб, налічувалось 38 дворових господарства, молитовний будинок, школа, лавка, столярна майстерня.

В 1913 році населення налічувало 307 осіб.

В ніч з 26 на 27 жовтня 1919 році на Ейхенфельд напали загони армії Нестора Махна. 83 мешканців села було вбито. Махновці нібито відплатили селянам за створення у Айхенфельді загону самооборони. Загинуло більшість чоловіків села. Наступного ранку жінки та діти втекли до сусіднього села Адельсгейм. Тіла вбитих були поховані лише за декілька днів. Ті, хто зумів врятуватись, не могли примусити себе повернутись до рідного села. Поступово будинки у покинутому селі були розграбовані, а потім зайняті іншими селянами — не менонітами. Оскільки садиби були завеликі для нових мешканців, вони розібрали більшість з них для того, щоб збудувати менші хати. Решту будівель спалили. В 1921–1922 роках колишнім мешканцям Ейхенфельду запропонували заснувати нове село за кілометр від Гохфельда. Більшість менонітів залишилися там, де раніше прижилися, а нове село заселили безземельними селянами з Гохфельда.

Пам'ятник менонітам-жертвам Громадянської війни 1918-1920 років в селі Новопетрівка

На згадку про ту жахливу різню у селі нащадками, менонітами з Канади та США, у 2001 році був встановлений пам'ятник. Пам'ятний знак запроєктував дизайнер Пол Епп (Торонто, Канада). На ньому нанесено текст українською та німецькою мовами:

На печальну згадку про Менонітів - жертв Громадянської війни та різанини в Миколайпільській волості 1918–1920 рр.

Айхенфельд / Дубівка в ніч з 26 на 27 жовтня 1919 року та декілька наступних днів було вбито 76 чоловіків та 6 жінок.

Всіх поховано в дванадцяти могилах, розташованих поблизу.

Хохфельд / Морозівка — 13 чоловіків та 3 жінок

Францфельд / Варварівка — 11 чоловіків

Петерсдорф — 9 чоловіків

Також в інших місцях волості було вбито 17 чоловіків та 1 жінку

“…вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи…” Книга Пророка Ісаї 2:4

Споруджено на знак скорботи та примирення родичами жертв та друзями менонітської історії. Травень 2001 року

З 1917 — у складі УНР, з весни 1918 — у складі Української Держави, з кінця 1918 — під контролем революційної армії Нестора Махна. З 1922 по 1941 — під радянською окупацією. 1932 радянська влада вдалася до терору голодом, від якого загинули переважно старші люди та діти. У селі постійно працювали бригади «буксирів», які остаточно позбавили село їстівного. З 1941 по 1943 — під німецькою окупацією. З 1943 по 1991 — знову під радянською окупацією. З 1991 року — у складі Незалежної України.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Широківської сільської громади.[1]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Запорізького району (1965—2020), село увійшло до складу новоутвореного Запорізького району[2].

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 599[3][4] осіб.

Рідною мовою назвали[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 504 84,14%
російська 93 15,53%
болгарська 2 0,33%

Примітки

  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Облікова картка на сайті ВРУ
  4. Населення населених пунктів Запорізької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 9 жовтня 2013.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область (у % до загальної чисельності населення) - 023 ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 8 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya