Свято-Успенська церква села Новостав є однією із найстаріших на території Волині та України[6]. Датою спорудження церкви вважається 1681 рік, про що свідчить вирізьблений напис на одній із балок у вівтарній частині споруди[7].
У часи функціонування СРСР храм не діяв. Відновив свою релігійну діяльність у 1989 році[8].
25 лютого 2019 року, під час парафіяльних зборів, релігійна громада прийняла рішення про приєднання до Православної церкви України[9].
Пам'ятки археології
На території села відомі такі пам'ятки археології:
За 0,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — двошарове поселення пізньопалеолітичного часу і культури лінійно-стрічкової кераміки доби неоліту, відкрите в 1978 р. Г. Охріменком.
За 1,5 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
За 2 км на захід від села, на правому березі Чорногузки — поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Відкрите розвідкою Г. Охріменка у 1978 р.
За 1 км на південний схід від села, в урочищі Мачулки, на лівому березі Чорногузки — поселення пізнього періоду трипільської культури, відкрите М. Пелещишиним у 1973 р.
На мисі лівого берега р. Стир — поселення кінця І тис. н. е. завдовжки 200 і завширшки 100 м. На його площі зібрано фрагменти кераміки культури Луки-Райковецької.
На території села (садиба Й. Вішнера) — давньоруське городище.
У північно-східній частині села, на схід від тваринницької ферми і за 400 м на північний схід від дороги Боратин-Мстишин — багатошарове поселення стжижовської культури, милоградської культури ранньозалізної доби та давньоруського часу Х-XI ст.
Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 232–233.