Няньчине

село Няньчине
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Сватівський район
Тер. громада	Лозно-Олександрівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA44100070150024984
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	1947 р.
Населення	198
Площа	0,78 км²
Густота населення	253,85 осіб/км²
Поштовий індекс	92212
Телефонний код	+380 6462
Географічні дані
Географічні координати	49°45′43″ пн. ш. 38°42′29″ сх. д. / 49.76194° пн. ш. 38.70806° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	177 м
Найближча залізнична станція	Солідарний
Місцева влада
Адреса ради	92212; Луганська область,; Сватівський район,; селище Мирне,; вул. Центральна, 32.
Карта
	Няньчине
	Няньчине
Мапа

Ня́ньчине — село в Україні, у Лозно-Олександрівській селищній громаді Сватівського району Луганської області. Населення становить 198 осіб. Орган місцевого самоврядування — Мирненська сільська рада. Площа селища 229,1 га^[2].

Історія

У XIX столітті 40 тис. десятин цих земель належали княгині Мещерській, що жила в Харкові, а землями управляв прикажчик Стукалов, про якого в народі залишилось багато недобрих переповісток. Княгиня разом із дітьми, прислугою, та няньками приїздила до свого маєтку в Стукаловому на літо. За легендою у її молодшого сина князя Володимира за няньку була дівчина-сирота Параска, яку покохав молодий коваль Панас. Щоб викупити Параску з неволі, він викував металеву скриню й оздобив її візерунками. Молоді оселилися в Панасовій хаті, а хутір їхній став зватись Нянчиним.

1905 року княгиня продала ці землі Харківському земельному банку. Частину цих земель викупила графиня Піддубна^[2].

1930 року на стику земель сучасних Білокуракинського, Троїцького, Сватівського районів Луганської області утворено великий колгосп «Тополі».

Під час Голодомору 1932—1933 років за архівними даними в селі загинуло 54 особи^[3].

З липня 1942 року по січень 1943 року село було окуповане німецько-італійськими військами. Звільнене село частинам Південно-Західного фронту Червоної армії під час Острогозько-Россошанської наступальної операції^[4].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування села Нянчине на Няньчине у рамках дерусифікації. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.^[5]

Населення

Населення становить 148 осіб, 45 дворів.

Вулиці

У селі існують вулиці: Зелена, Колгоспна, Озерна, Степова, Центральна, провулок Садовий.

Економіка

За радянських часів на землях села господарював радгосп «Червоноарміець», створений в 1932 році. За радгоспом було закріплено 13 555 га сільськогосподарських угідь, з них 8423 га орної землі. Радгосп вирощував зерно, виробляв м'ясо, молоко. 1994 року розпочався процес реформування радгоспу «Червоноармійське», у результаті чого господарство розпалося на декілька менших господарств із різними формами господарювання.

Транспорт

Село розташоване за 40 км від районного центру і за 8 км від залізничної станції Солідарний на лінії Валуйки — Кіндрашівська-Нова. З районним центром і зі станцією пов'язане автошляхами^[2].