Ніканор Сегундо Парра Сандовал (5 вересня 1914 — 23 січня 2018) — чилійський фізик і поет. Його вважали одним із найвпливовіших іспаномовних чилійських поетів ХХ століття.
Парра називав себе «антипоетом» через свою огиду до помпезної претензійності багатьох зразків поезії. Після своїх декламацій він казав: «Me retracto de todo lo dicho» («Я беру назад усе, що сказав»).
Біографія
Парра в 1935 році
Парра, син шкільного вчителя, народився в 1914 році в Сан-Фабіан-де-Аліко, поблизу Чильяна, Чилі.[12] Він походив із мистецької родини, члени якої були виконавцями, музикантами, художниками і письменниками. Його сестра, Віолета Парра, була народною співачкою, як і його брат Роберто Парра Сандовал.
У 1933 році він вступив до Педагогічного інституту Чилійського університету, по закінченні якого в 1938 році (через рік після публікації своєї першої книги, Cancionero sin Nombre — Пісенник без назви) отримав кваліфікацію викладача математики та фізики. Після викладання в чилійських середніх школах у 1943 році він вступив до Університету Брауна в США, щоб вивчати фізику. У 1948 році він вступив до Оксфордського університету, щоб вивчати космологію. 1952 року він повернувся на батьківщину на посаду професора Університету Чилі. Парра працював професором теоретичної фізики в Університеті Чилі з 1952 по 1991 рік, а також був запрошеним професором в Університеті штату Луїзіана, Нью-Йоркському університеті та Єльському університеті.[13] Читав свої вірші в Англії, Франції, Мексиці, на Кубі, у США. Видав десятки книжок.
У молодості його творчість підтримували Габріела Містраль і Пабло Неруда. Він привернув увагу Містраль, коли вона відвідала Чіллан. На честь неї, як першої нобелівської лауреатки Латинської Америки, пролунав національний гімн; на завершення Парра вискочив на сцену і продекламував вірш, який написав для неї минулої ночі. Містраль, стоячи під гімн, залишався стояти, доки Парра не закінчив, а пізніше відрекомендувала його впливовим людям у Сантьяго як майбутнього поета світового значення. 1954 року Неруда організував видання збірки Парра Poemas y Antipoemas («Вірші й антивірші») у Буенос-Айресі.[14]
Poemas y Antipoemas — класика латиноамериканської літератури, одна з найвпливовіших іспанських поетичних збірок ХХ століття. Її цитують як джерело натхнення для американських авторів-бітників на кшталт Аллена Гінзберга.[15][16]
Ніканор Парра у віці 100 років
Вигаданий персонаж на ім'я Парра з'явився в автобіографічному фільмі Алехандро Ходоровскі«Нескінченна поезія» (2016).
Парра помер 23 січня 2018 року о 7:00 ранку в Ла Рейні в Сантьяго у віці 103 років.[17]
Нагороди
Парру чотири рази пропонували на Нобелівську премію з літератури.[18] 1 грудня 2011 року Парра отримав премію Сервантеса Міністерства культури Іспанії, найважливішу літературну премію в іспаномовному світі.[19][20] 7 червня 2012 року він отримав іберо-американську поетичну премію Пабло Неруди.[21]
Твори
Cancionero sin nombre (Пісенник без імені), 1937.
Poemas y antipoemas (Вірші й антивірші), 1954; Nascimento, 1956; Cátedra, 2005,ISBN 978-84-376-0777-1
La cueca larga, 1958
Versos de salon (Салонні вірші), 1962
Маніфест (Маніфест), 1963
Obra gruesa , 1969
Los profesores (Вчителі), 1971
Artefactos (Артефакти), 1972
Sermones y prédicas del Cristo de Elqui (Проповіді та вчення Христа з Елькі), 1977
Nuevos sermones y prédicas del Cristo de Elqui (Нові проповіді та вчення Христа з Елькі), 1979
El anti-Lázaro (Анти-Лазар), 1981
Plaza Sésamo (Вулиця Сезам), 1981 рік
Poema y antipoema de Eduardo Frei (Вірш і антивірш Едуардо Фрея), 1982
Poemas para combatir la calvicie (Вірші для боротьби з облисінням), 1993
Páginas en blanco (Білі сторінки), 2001
Лір, Рей і Мендіго (Лір, король і жебрак), 2004
Obras completas I & algo + (Повне зібрання творів I і дещо більше), 2006
Discursos de Sobremesa (Післяобідні декларації), 2006
Obras Completas II & algo + (Повне зібрання творів II і дещо більше), 2011
Así habló Parra en El Mercurio, entrevistas dadas al diario chileno entre 1968 y 2007 (Так говорив Парра в El Mercurio, інтерв'ю, дані чилійській газеті між 1968 і 2007 роками), 2012
El último apaga de luz (Останній, хто пішов, вимикає світло), 2017
.jpg)
.jpg)
