Габрієла Містраль
Габрієла Містраль[8] (ісп. Gabriela Mistral; справжнє ім'я — Лусіла де Маріа дель Перпетуо Сокорро Годой Алькаяга, скорочено Лусіла Годой Алькаяга(ісп. Lucila de María del Perpetuo Socorro Godoy Alcayaga); 7 квітня 1889 — 10 січня 1957) — чилійська феміністська поетеса, просвітителька, дипломатка, борчиня за права жінок, лауреатка Нобелівської премії з літератури (1945) «За поезію істинного почуття», яка зробила її ім'я символом ідеалістичного прагнення для всієї Латинської Америки. Літературна наставниця чилійського письменника Пабло Неруди. За внесок у феміністський поступ відзначена місцем на Поверху спадщини Джуді Чикаго. На честь Габрієли Містраль названий кратер на Меркурії. Габрієла Містраль була лесбійкою, не так давно опубліковане її любовне листування з Доріс Даною[9]. Книги
Переклади українською
Див. такожПримітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia