Ніколо Дзаніоло
Ніколо Дзаніоло (італ. Nicolò Zaniolo; нар. 2 липня 1999, Масса) — італійський футболіст, півзахисник «Галатасарая» і збірної Італії. На правах оренди грає на батьківщині за «Фіорентіну». Клубна кар'єраПочаток кар'єриЗаймався в академіях клубів «Фіорентина» і «Віртус Ентелла». За основну команду «Віртус Ентелла» зіграв 7 матчів, після чого за 3,5 мільйона євро, включаючи бонуси, молодого футболіста викупив міланський «Інтер». За міланський клуб у Серії А не зіграв жодного матчу. «Рома»У червні 2018 приєднався до складу «Роми», як частина угоди про перехід Наїнгголана в «Інтер». Дебютував за нову команду в гостьовому матчі Ліги чемпіонів проти мадридського «Реала» (3:0)[2]. Дебютував у Серії А в матчі проти «Фрозіноне» (4:0), вийшовши замість Пасторе на 67-й хвилині[3]. Перший гол за «Рому» забив в матчі проти «Сассуоло». 12 лютого 2019 в матчі Ліги чемпіонів проти «Порту» забив обидва голи своєї команди на 70-й і 77-й хвилинах, чим допоміг «Ромі» перемогти 2:1[4][5]. 2022 року Дзаніоло допоміг команді виграти дебютний розіграш Ліги конференцій, забивши у фінальному матчі проти «Феєнорда» (1:0) єдиний гол[6]. «Галатасарай»8 лютого 2023 року за 16,5 мільйона євро перейшов до турецького «Галатасарая». У серпні того ж року на умовах оренди з правом викупу приєднався до англійського клубу «Астон Вілла». Кар'єра в збірнійВиступав у збірних Італії U-18 і U-19. У жовтні 2018 року отримав виклик від тренера молодіжної збірної Луїджі Ді Б'яджо. Дебютував за молодіжну команду 11 жовтня, замінивши Алессандро Мурджу на 60-й хвилині товариського матчу проти збірної Бельгії. Грав за молодіжку до 2019 року, востаннє вийшовши на поле у 10 вересня 2019 року у матчі кваліфікації до молодіжного чемпіонату Європи 2021 проти збірної Люксембургу[7]. Всього зіграв 8 матчів, голами не відзначився, проте 19 листопада 2018 року оформив гольовий пас, завдяки якому Вітторіо Паріджині відкрив рахунок у матчі проти однолітків з Німеччини. У 2019 році дебютував за національну збірну Італії, 23 березня замінивши Марко Вератті у матчі кваліфікації до чемпіонату Європи 2020 проти збірної Фінляндії. У підсумку Ніколо взяв участь у 5 матчах кваліфікаційного раунду з 10, вперше відзначившись за збірну 18 листопада у ворота збірної Вірменії і заодно зробивши свій перший дубль в історії виступів за національну команду. У підсумку футболіст на сам чемпіонат Європи не поїхав, вдруге за рік порвавши хрестоподібні зв'язки в матчі Дивізіону А Ліги Націй проти збірної Нідерландів і пропустивши через травму решту сезону[8][9][10]. Наступну гру за збірну провів аж 5 вересня 2021 року, замінивши на 59-й хвилині Чіро Іммобіле у матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2022 проти збірної Швейцарії. Статистика виступівСтатистика клубних виступів
Статистика виступів за збірну
Статистика матчів і голів за збірну —
![]() Статистика матчів і голів за молодіжну збірну —
![]()
Досягнення
Збірні
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia