Нікуліна Алла Степанівна

Нікуліна Алла Степанівна
Народилася	29 травня 1936(1936-05-29) (88 років) Мелітополь
Громадянство	СРСР →  Україна
Національність	болгарка
Партія	КПРС → Партія регіонів
Нагороди

А́лла Степа́нівна Ніку́ліна (нар. 29 травня 1936 року, м. Мелітополь, УРСР) — педагог, кандидат педагогічних наук (1977), доктор філософії, професор (1990), заслужений працівник народної освіти України (1992), почесний академік НАПНУ (2003), неасоційований член ЮНЕСКО^[1].

Народилася 29 травня 1936 року в Мелітополі.

У 1957 році закінчила Мелітопольський державний педагогічний інститут за спеціальністю: викладач математики, креслення та малювання.

Певний час працювала вчителем, інспектором районного та обласного відділів освіти.

З 1966 — директор школи № 9 м. Донецька. З 1973 по 1979 — директор Донецького обласного інституту удосконалення вчителів.

З 1979 року — завідувач кафедри, ректор Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників.^[2]

Авторка 141 наукової публікації, у співавторстві — 71^[2]; зокрема 9 підручників і 3 навчально-методичних посібників^[3].

З 2001 по 2005 рік була керівником українсько-британського проєкту «Навчання ділової активності учнів професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів».

Була обрана депутатом Ленінської районної Ради народних депутатів (м. Донецьк), членом її виконкому, член Всесоюзної ради директорів ІПК, член фахової ради з ліцензування та акредитації навчальних закладів післядипломної освіти та підвищення кваліфікації МОН України.^[2]

Досліджує проблеми післядипломної освіти керівних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Розробляє і впроваджує в навчальний процес професійної школи інноваційні педагогічні технології, зокрема модульне навчання майбутніх робітників будівельного профілю.^[3]

• Орден «Знак пошани»;
• Медаль «За доблесну працю»;
• Медаль «За трудову відзнаку»;
• Медаль «А. С. Макаренка»;
• Медаль «Ветеран праці»;
• Нагрудний знак «Відмінник народної освіти»;
• Нагрудний знак «Заслужений працівник народної освіти»;
• Бронзова медаль ВДНГ СРСР;
• Золота медаль ВДНГ СРСР;
• Диплом Пошани ВДНГ СРСР;
• Грамота Президента України^[2].

1. ↑ Відомі випускники університету. МДПУ (укр.). Процитовано 7 квітня 2025.
2. ↑ ^{а б в г} Нікуліна Алла Степанівна // Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників: історія та сьогодення (до 35-річчя створення). — Донецьк, 2013. — С. 39.
3. ↑ ^{а б} Нікуліна Алла Степанівна // Професійна освіта України на шляху до євроінтеграції (1992—2017) / науков. ред. Н. Г. Ничкало; упорядники: Л. В. Горбань, В. П. Тименко. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2018. — С. 346. — ISBN 978-617-571-147-7.

• Нікуліна Алла Степанівна // Хто є хто в Україні. 2007: біографічний словник / Ін-т гуманітарних досліджень; УАН Національного прогресу. — Київ: Фенікс, 2007. — С. 682.
• Нікуліна Алла Степанівна // Інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників: історія та сьогодення (до 35-річчя створення). — Донецьк, 2013. — С. 39.
• Нікуліна Алла Степанівна // Професійна освіта України на шляху до євроінтеграції (1992—2017) / науков. ред. Н. Г. Ничкало; упорядники: Л. В. Горбань, В. П. Тименко. — К.: ДП «Інформ.-аналіт. агенство», 2018. — С. 346. — ISBN 978-617-571-147-7.