Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Харковом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
5. Вікіпроєкт «Харків» покликаний покращувати усі статті, що розповідають про Харків. Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Харків, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!
Я не проти зміни назви за аналогією з назвою статті про київський пам'ятник, але кричущою помилкою форму на -у не вважаю. Самі пишете «правильніше», насправді буває або правильно, або ні. Якщо все ж таки впевнені у «більшій правильності», будь ласка, змінюйте назву... --IgorT11:50, 3 жовтня 2009 (UTC)Відповісти
Ага, а потім будуть сваритися чому змінив назву без обговорення :) Я подав свою точку зору і прецедент, а далі будемо спільно вирішувати. --Friend12:08, 3 жовтня 2009 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 15 років тому9 коментарі2 особи в обговоренні
Дуже дивно, що в у статті не згадується про сховане та органічно вписане в композицію колесо від трактора часів перших колгоспів. Тракторний завод брав активну участь у виготовленні пам'ятника й наявність колеса від трактора в композиції було тому умовою. --Anaxibia21:21, 8 грудня 2009 (UTC)Відповісти
Дуже цікаве зауваження. Будь ласка, дайте посилання на якесь джерело, і я (автор статті) обов'язково доповню статтю відповідним матеріалом, або й Вас запрошую додати інформацію, якої бракує, але, знову ж таки, з посиланнями на джерела... З повагою, --IgorT21:26, 8 грудня 2009 (UTC)Відповісти
Добре , посилання зроблю у найближчий час, зараз просто треба йти на навчання. Просто даний факт є одним з найбільш відомих серед мешканців міста, на його основі навіть почали з'являтися необґрунтуваннi вірування типу - хто сам знайде колесо в композиції - той незабаром знайде любов або залишиться в Харкові назавжди :) Тому, як мешканец Харкова, сам був здивований що факт вiдсутнiй у статті. --Anaxibia06:20, 9 грудня 2009 (UTC)Відповісти
Я не харків'янин, і тому шокований наведеними Вами даними. Але шокований по-доброму. Значить, стаття і справді гідна, якщо «аборигени» хочуть до неї щось додати . Я буду щасливий Вашому внеску і чекатиму на нього. Тим більше з фотом того «колеса». Уявляю собі це так — в основній статті про активну участь у створенні пам'ятника ХТЗ, а вже у цікавинках — про колесо як умову, поставлену підприємством, плюс сучасні вірування щодо «колеса»... Те, що Ви вирішили додати матеріал, повторюсь, мене дуже радує. Адже, Ви додасте і факт, і навіть щось подібне на місцеві фольклор-вірування і традиції, пов'язані з пам'ятником. Погодьтесь, це можуть (і повинні, зрештою) знати саме корінні харків'яни... Принагідно, якщо Ви вже з фотиком, хочу, принаймні тепер, звернути Вашу увагу також на статтю Пам'ятники Харкова — там бракує і фоток, і, впевнений, самих пам'ятників. Знову ж таки, буду радий Вашій участі. З повагою, --IgorT07:04, 9 грудня 2009 (UTC)Відповісти
Посилання на літературне джерело, що підтверджує повною мірою , фінансування пам'ятника ХТЗ і колесо як його умови, поки не знайшов. Але є ряд інших цікавих фактів та iнформацii, які привожу нижче із посиланнями звідки вони були взяті. Правда ця інформація російською мовою . Але, гадаю, з неi можна почерпнути ряд цікавих фактів, які легко можна буде перевести на украниську мову та доповнити ними статтю. --Anaxibia14:38, 9 грудня 2009 (UTC)Відповісти
Отливка скульптуры Т. Г. Шевченко и скульптурных групп памятника в металле была осуществлена в бронзолитейных мастерских при Ленсовете. Общий вес металлической части памятника 30 тонн. В 1935 году упорная работа по сооружению памятника, в которой принимало участие около 200 рабочих разных профессий, была завершена. Перед харьковчанами предстал величественный памятник высотой в 16,5 метра. Высокий трехгранный пилон венчает бронзовая скульптура поэта, а вокруг по спирали расположены 16 бронзовых скульптур, раскрывающих историю борьбы украинского народа. Вспоминая о работе над памятником, М. Г. Манизер писал: «Шевченко трактован мною как поэт-революционер, демократ и бунтарь, энергичным жестом как бы ниспровергающий царское иго рабства и неволи. Фигура Шевченко гигантского размера: в три натуры (4,5 метра) — видна издали. Шестнадцать фигур, окружающие пьедестал, вдвое меньшего размера и рассматриваются, главным образом, на близком расстоянии... Разновременные, в большинстве своем сюжетно между собой не связанные, они располагаются на возрастающих уступах пьедестала и рассматриваются зрителем последовательно, оставаясь в то же время звеньями единой цепи». (Дьяченко Н. Т. "Улицы и площади Харькова" 4-е, испр. и доп. X Очерк. Изд. « Прапор»,1977.)
Тракторный завод принмал активное участие в изготовлении памятника и наличие колеса от трактора в композиции было тому условием (http://forum.openarmenia.com/topic/14311-первая-столица/ ) - не знаю якою мірою може служити авторитетним джерелом, буду шукати все ж таки лiтературне.
А в последние годы памятник стал центром новой традиции. Сегодня можно увидеть, как ярко блестит бронза на ноге лежащего запорожца — это жители города, на счастье, трут его ногу. Еще один миф — чтобы у тебя все было хорошо, нужно найти колесо на памятнике.
Следующей несостоявшейся работой Вера Игнатьевна Мухина был памятник Т.Г. Шевченко в Харькове (1930). Сохранившаяся объяснительная записка позволяет понять, как глубоко продумывались и увязывались художественные градостроительные и духовные задачи в сознании Мухиной. Не могу удержаться от цитаты из этой записки:
“Памятник Т. Шевченко, представленный под девизом «Источник», представляет собой фонтан с двумя бассейнами. Бедность обслуживания водой городского обывателя в наших городах чрезвычайна; мало дать обывателю водопровод, нужно еще обслужить улицу, площадь в виде фонтана, бассейна, дающего хотя малую долю влажности на запыленных и раскаленных площадях, в особенности южных городов. Нужно использовать воду со всех сторон и также с ее эстетической стороны… Поэтому автор решил использовать это сооружение с двойной целью: как источник воды, питающий влагой кварталы, и как увековечение памяти Тараса Шевченко, являющегося источником украинского самосознания.
Шевченко представлен бронзовой статуей, стоящей на девятиметровом каменном пьедестале (ногами он стоит еще в каменной среде, но дух его железный), с поступью твердой и энергичной, в полном сознании своего человеческого достоинства, народный трибун и пробудитель сознания в те годы угнетения. Автор дает его в украинской одежде, так как с образом Шевченко связывается представление о пробуждении Украины, и интеллигентский сюртук как дань моде середины XIX столетия с образом великого Тараса не вяжется и кажется совершенно нелепым. Одежда, присущая народу, становится его историческим признаком, понятным в веках, в противовес моде, через одно-два десятилетия кажущейся смешной. В нижней части памятника автор дает олицетворение старой и новой Украины. Старая Украина, угнетенная, батрацкая, подъяремная, в образе двух волов под ярмом, понурых и забитых. Сзади их на врезном барельефе украинский батрак, темный и изнуренный под игом крепостничества, окаменелый от вековых страданий. Эта группа символически дана в камне. Возле, с другой стороны стоит группа современных украинцев, работников и крестьянок, бодро смотрящих вдаль, дружно взявшись за руки для коллективной работы, окружив колесо трактора, — символ и фактор объединения работающего и потребляющего на всеобщей социальной стройке УССР…
По композиции памятник сработан так, чтобы не было совсем тыльной стороны, ничего не говорящей, и там, где исчезает тема старого, появляется тема нового, и наоборот… Из надписей желательно только одной слово «Шевченко», так как это имя знакомо и дорого каждому и в комментариях не нуждается”.
Ви нарили чудову інформацію. Я Вам страшенно вдячний. Звісно, новим знахідкам теж дуже радітиму... Вже на основі цих матеріалів (росмова це не важливо) я доповню статтю найближчим тижднем, а Ви, будьте ласкаві, переглянути після моїх доповнень... З повагою, --IgorT16:03, 9 грудня 2009 (UTC)Відповісти
