Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.
На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування. У статтях, написаних або редагованих вами підпис не ставиться.
Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.
Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення!
Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти
Найсвіжіший коментар: 11 років тому13 коментарів4 особи в обговоренні
Шановий Алый Король, нерозумію китаїсько-українську транскрипцію. Пишу зі мобильного пристрию. Я бажав створити сторінку про видому ктайську людину, яку я створив у рисійській вікіпедії, але мене неведомо, як його їм'я бде українською. Калькувати російську мову мене не сподобаеся. Англіїською буде Shao Zongpi. Будь луска, расповюдати, як бїде Українською. 213.87.137.3012:01, 20 березня 2014 (UTC)Відповісти
створив статтю. перевірте, будь ласка. і ось ще, під час перекладу тексту з ВК використовував гугл перекладач (було лінь перекладати). Потім виправив неточності, але українську знаю не досконало, якщо помітите помилку, виправте, будь ласка. 188.123.253.7919:59, 20 березня 2014 (UTC)Відповісти
Виправив дещо, що побачив, начебто набагото краще стало. Щоправда використання Контакту як джерела не вітається не в УкрВікі, ні в РуВікі. Як буде час та бажання (а ще краще - рішення суду), то я додам посилання на китайські джерела. До речі, у китайських товаришів стаття має назву "Масове вбивство в Баошані". Можливо нам також слід перейменувати? Оскільки стаття не надто схожа на статтю про персону, більше про злочин. --Алый Король (обговорення) 12:35, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
Дякую! Але перейменувати статтю я не можу - ви зможете, якщо вважаєте за потрібне. Щодо Вконтакті, сайт заборонений в російській вікіпедії, але українська не повинна за нею орієнтуватися. Через це гадаю посилання додати потрібно - буде корисніше, ніж китайські джерела, які ніхто не зрозуміє. І ще питання: яку назву давати до статті про фільм, якщо українській немає (фільм не перекладений). Я бажав давати англійську, але завжди перейменовують. І ще, не був в Україні вже шість років. Як справи у моєї історичної батьківщини. Пробачте за захоплення Криму. 188.123.253.7915:56, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
Не думаю, що Ви маєте вибачатись перед кимось, справи були кепські, що власне і змусило вийти людей на Майдан. Але є висока вірогідність що стануть вони ще гірші у найближчому майбутньому. Якщо додавати посилання то на джерела не в соціальних мережах. Я гадаю, що це не тільки політика Рупедії, але й Вікіпедії загалом. Якщо повідомлення з'явилося ВКонтакті, то напевно ж його звідкись запозичили, знайти першоджерело та й поготів. Що стосується фільму, то просто перекладіть назву українською. --Алый Король (обговорення) 16:10, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
Я зрозумів. І ще, скажіть, ви українець, але в основному працюєте для російській ікіпедії. Я живу в Росії, але етнічний українець і здебільшого працюю в українській: в російській правила дуже суворі. Підкажіть, як там можна працювати при спам-фільтрах, фільтрах редагувань та інше? 188.123.253.7916:42, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
Не знаю, як на мене, чим суворіші правила, тим вища якість матеріалу. Спам-фільтри поставлені не через чиюсь забаганку, так чи інакше їх використання виправдане. У випадку з тим же Вконтакте, я аж ніяк не підтримую посилання на нього, так само як і посилання на інші соціальні мережі. Що там ще заблоковано, я навіть не знаю. Я пишу для в Рупедії, оскільки там більше шансів зустріти людей зі спільними інтересами. В Укрвікі, як я бачу, ніхто Китаєм не цікавиться. Те ж саме стосується і аудиторії. Якщо я напишу вибрану статтю про якогось китайоського письменника або політичного діяча, то її навряд хтость прочитає з початку і до кінця. Втім, у подальшому я планую більше писати тут, рівень розділів в данній тематиці дійсно сильно відрізняється, це ненормально. --Алый Король (обговорення) 16:53, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
За допомогою гугл-перекладача прочитав китайську статтю. Вона набагато повніше. На жаль, не розмавляю китайською мовою через це неможу поліпшити російську і українську статті. Якщо ви можете, будь ласка, перекладіть щось з китайській вікіпедії. І до речі, зможете завантажити зображення Шао Цзунці з тієї статті до російськії та украінскій вікіпедій - я як анонім неможу. 188.123.253.7918:31, 21 березня 2014 (UTC)Відповісти
Доброго дня. АД: Великий орфографічний словник української мови Меженко 2008 року. Слова перемовини немає. В словнику, який Ви порадили мені, маємо таке тлумачення. Навіть автор статті, на яку Ви посилаєтеся, визнає, що слово використовується здебільшого в публіцистиці. Тож не бачу підстав вживати його замість усталого "переговори". --Алый Король (обговорення) 06:14, 11 квітня 2014 (UTC)Відповісти
А я ж і не говорю, що Ви не праві, щодо перейменування і заміни. Просто перейменовувати і замінювати слова із твердженнями «це не українська мова, а якийсь москово-галицький суржик» і «В українській мові немає слова "перемовини"» — це спрямовувати можливу дискусію в неправильне русло. Тобто я хотів сказати: перейменовуйте і замінюйте слова, але робіть це з посиланням на АД, а не вставляйте коментарі, якими Ви самі перетворюєте Вашу позицію на «опудало». --Олег (обговорення) 08:27, 11 квітня 2014 (UTC)Відповісти
Бо не «перемовини», а «перемови». Є ув українсько-російському словнику 1961-го року. Теж з приміткою «застаріле» (хоча в СУМ-11 літературні приклади не лише з історичних романів). Але це окрема розвага — гортати словники 1947, 1961, 197х років, У→Р та Р→У й іноді бачити, як якесь не схоже на російське слово у старішому Р→У словнику ще стоїть першим варіантом перекладу, у трохи пізнішому — другим з приміткою обл., у ще пізнішому нема, а в У→Р стає «застарілим». p.s. «Сучасний орфографічний словник української мови: 180 000 слів» (Укладачі В. В. Дубчинський, Н. Я. Косенко, рецензент І. В. Муромцев — Харків : ВД «Школа», 2007 — «Офіційна бібліотека», рекомендовано до друку МОН у 2004 році) є і «перемови», і «перемовини». --ReAl, в.о. 11:27, 13 квітня 2014 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 11 років тому4 коментарі2 особи в обговоренні
Pryvit, Alyy Korol'. Probachte mene, shcho wykorystuyu latynku, ta za pohanu ukrayins'ku: ya zi Latwiyi, y ukrayinska kyrylytsa u mene wydsutnya, ukrayins'koyu razmowlyayu duzhe pohano. Ya zrozumyw, shcho tsykawsya kytaym, tak? Ale ya ne rozumiyu, zwydky kytays'ki nazwy pomylkowo perekladuyutsya ukrayns'koyu. Napryklad Wei Xiaoping perekladuyetsya yak Wey Syaopin. Wen Jiang = Wen' Tszyan. Ale tse kal'ka z rosiys'koy? Yaksho wy kal'kuyuti z rosiys'koy, zwidky ne stworyti pryamy kytays'ko-ukrayins'ku transkryptsyyu, yak bolhary abo serby? Dyakuyu.--80.250.164.2413:15, 15 квітня 2014 (UTC)Відповісти
Доброго дня. Не варто вибачатися. Я також проти тупої бездумної кальки з російської, але на разі у нас немає нічого кращого за неї. Єдина сучасна транскрипція, надрукована в авторитетному джерелі, яку я зміг знайти, наведена тут. Але це та сама калька. Чесно кажучи, більша її частина заперечень в мене не викликає. Наведений Вами приклад так само є красномовним свідченням, що транскрипція не така погана, адже китайською Вен Цзян дійсно звучить як Вен Цзян, Вен Цзябао звучить як Вен Цзябао, Ху Цзіньтао як Ху Цзіньтао. Кірносова використовує апостроф, Ї, тобто це не абсолютна калька. Втім, що мене дійсно дратує так це склади tian, mian, lian, які передаються через недолуге тянь, мянь, лянь. Ось цю наругу над китайською потрібно було б викорінити в українському варіанті, але це не залежить від рішення декількох користувачів у Вікіпедії. Залишається лише сподіватися, що з розвитком української китаїстики це питання буде вирішено. Наразі я рекомендую користуватися транскрипцією Кірносової як єдиною авторитетною китайсько-українською транскрипцією. --Алый Король (обговорення) 13:42, 15 квітня 2014 (UTC)Відповісти
Dyakuyu. Ale mene nemozhliwo pratsuwaty w ukrayinskiy wikipedii: u mene wydsutnya kyrylytsa. Ya mozhu pysaty artykuly latynkoyu- translytom, ale shcho wy wymowyte pro tse?--80.250.164.2413:51, 15 квітня 2014 (UTC)Відповісти
Змінити російськомовні назви параметрів на українські, перевірити, що з усіма параметрами шаблон працює, а потім перекласти документацію? А коли потім в оригінальному шаблоні будуть якісь зміни, відстежувати і знову вносити зміни?
Чи написати шаблон-обгортку, який підставлятиме замість українських параметрів відповідні англійські/російські та викликатиме (незмінений) оригінальний шаблон? Потенційні переваги: незначні зміни можна буде переносити в оригінальному шаблоні, можливе буде й застосування оригінального шаблона. Потенційні недоліки: поглиблення викликів, можливо, втрата продуктивності. Потрібна консультація розробника.
Попередній варіант, реалізований підстановкою. Потенційно варіант найкращий, однак не маю досвіду розробки шаблонів-підстановок.
Якщо можливо, то перший із запропонованих: змінити російськомовні назви параметрів на українські, перевірити, що з усіма параметрами шаблон працює, а потім перекласти документацію. Чи реально це? --Алый Король (обговорення) 02:14, 24 лютого 2015 (UTC)Відповісти
Взагалі-то нічого неможливого немає … Але спочатку хотілося б почути відповідь на другу частину - що робити, коли в оригінальний шаблон буде внесено зміни? --Olvin (обговорення) 06:59, 24 лютого 2015 (UTC)Відповісти
@Olvin: Шановний колего, хотів би повернутися до обговорення. Наразі шаблон в російській вікі захищений від змін, так що Ви можете не піклуватися про внесення змін. Чи можу я розраховувати на Вашу допомогу? --Алый Король (обговорення) 12:10, 4 квітня 2015 (UTC)Відповісти
Вітаю.
Твердження «Шаблон захищено від змін», означає лише Його можуть змінювати адміністратори. Тож питання про внесення змін не скасовується (хоча й значно обмежується).
Взагалі-то я схилявся до перекладу шаблона {{Публікація}} за другим чи третім варіантом. Однак...
Для того, щоб визначитися з українськими параметрами, мабуть, варто розпочати з перекладу документації.
Найсвіжіший коментар: 8 років тому6 коментарів2 особи в обговоренні
Добрий день. Спасибі за статтю в російській вікі :-) На українську я ще планую пізніше закінчити перекладати, якщо настрій буде. Я на нього звернув увагу, коли одну його статтю переклали на українську — http://commons.com.ua/natsionalizm-v-postgegemonistsku-dobu/
Ваш лист я так і не зміг прочитати, на пошту він мені чомусь не прийшов. У вікі було сповіщення про лист, але тут його також неможливо прочитати. Я Вам після того написав, але не впевнений, чи Ви мого листа отримали.
А взагалі я Вам з іншої причини пишу — я проглянув трохи Ваш блог та ін., і цікаво стало. Ви в Україні ще іноді буваєте? не хотіли б лекцію якусь в Могилянці, наприклад, прочитати? --Ahatanhel (обговорення) 14:18, 8 липня 2016 (UTC)Відповісти
Вітаю. Насправді це я хотів подякувати за те, що взялися перекладати статтю. Моя робота над нею ще незавершена, втім, сподіваюся, це не завадить Вам перекладати окремо. Вікіпошла зламалася, вочевидь. Лахман пише надзвичайно важко, як на мене, але його роботи вартують уваги, він дуже і дуже ерудований. Я відвідую Україну раз на рік, лекцію я би міг прочитати, питання у тому, про що, для кого та хто дозволить мені це зробити. Про що Ви хотіли б почути розповідь у моєму виконанні? --Алый Король (обговорення) 15:37, 8 липня 2016 (UTC)Відповісти
Про що — Ви можете обрати сам. Для кого — для студентів і всіх охочих послухати. З дозволами проблем нема — в Могилянці кожен студент може організовувати якийсь захід, хоч останні роки процедура отримання дозволу на аудиторії і бюрократизована. Я мав на увазі відкриту лекцію. Зважаючи на те, де Ви живете й вчитесь (чи працюєте?), думаю охочі послухати серед студентів нашої кафедри (та й не лише нашої, політологів і соціологів деяких це теж може зацікавити) знайдуться, та й з приміщенням проблем не має бути, думаю в Центрі польських студій можна буде організувати.
Не знаю про що Ви пишете дисертацію, але наскільки я зрозумів вона теж з історичної соціології, і про це насправді цікаво було б послухати. Коли натрапив на статтю про Лахмана, зразу ж згадалися лекції Наталі Яковенко. У нас дуже хороша кафедра, але Наталя Миколаївна, при всій повазі до неї, не любить, як вона сама іноді каже, соціологізованої історії. А ще вчить нас, що історія нічому не вчить (і взагалі на парах каже, що на її думку наша свідомість визначає наше буття). До того, як минулого року потрапив на відкриту лекцію Георгія Дерлуг'яна (і презентацію книжки «Есть ли будущее у капитализма»), я навіть не знав, що на Заході досі, попри постмодернізм, хтось із істориків намагається вибудовувати такі узагальнюючі концепції. Але Дерлуг'ян дуже загально пробігся тоді по всьому, крім того він більше говорив про сучасність і на ту лекцію прийшли переважно соціологи. Хотілося б якось і увагу наших істориків на це звернути. Я ще планую прочитати книжку Лахмана, але не знаю, коли на це знайду час — мої наукові зацікавлення в ХІХ-ХХ ст., і зараз у мене трохи не той час, щоб читати що захочеться.
Звісно, про Китай також було б цікаво поговорити з Вами, але вже не в форматі лекції . Та все залежить від Вас, якщо захочете про це прочитати — чому б і ні. Щодо організації лекції тут трохи проблема — я цього року закінчив бакалаврат, якраз у цьому місяці буду вступати на магістратуру, і ще не знаю чи вступлю, а якщо вступлю то куди. Але навіть якщо мені цього року не пощастить, знайомі все організують. Ви тільки скажіть, коли в Україні будете (саме собою, літо — це мертвий сезон для подібних речей).--Ahatanhel (обговорення) 21:56, 8 липня 2016 (UTC)Відповісти
Я в студентські свої роки також читав Яковенко, але вона мені ніколи не подобалася, як і сама атмосфера в Могилянці. Я чув, що у Вас там досі розповідають про цивілізаційну теорію та постмодернізм. Це все позаминуле сторіччя і мені шкода як викладачів, так і студентів. Звичайно, що на Заході немає ніякого постмодернізму в історії, там продовжується клопітка робота як над джерелами, та кейс-стадіїс, так і на узагальнюючими концепціями. Втім, очікувати від літніх викладачів, що вони будуть у курсі нових тенденцій, не можна, тож Ваша освіта - це Ваша власна справа.--Алый Король (обговорення) 04:46, 9 липня 2016 (UTC)Відповісти
Про цивілізаційну теорію нам здається тільки Залізняк розповідав, на щастя. А він не історик, а археолог, тому в цьому плані за кафедру не соромно. Про Гайдена Вайта, звісно, розповідають. Насправді у нас уже половина викладачів молоді, значною мірою випускники нашої ж кафедри, які потім продовжували навчання в CEU, в тому числі й нова завкафедри. Але Яковенко досі найерудованіша людина на кафедрі, і вона далі значною мірою визначає атмосферу. А молоді викладачі зайняті своїми темами, і чимось ширшим схоже не дуже цікавляться. Ну от, тому й хотілося б внести щось нове в інтелектуальну атмосферу на кафедрі.--Ahatanhel (обговорення) 07:36, 9 липня 2016 (UTC)Відповісти
Найсвіжіший коментар: 8 років тому1 коментар1 особа в обговоренні
Вітаю! 30 січня Українській Вікіпедії виповниться 13 років. Запрошуємо долучитися до Вікімарафону, який відбудеться 28—30 січня 2017 — це гарна нагода створити нову статтю разом із сотнями інших користувачів. Охочі учасники акції зможуть отримати невеличкі сувеніри.--Сергій1992 (обговорення) 19:53, 26 січня 2017 (UTC)Відповісти
