Облога Новгород-Сіверського 1153Облога Новгорода-Сіверського Ізяславом Мстиславичем — важливий епізод руських князівських міжусобиць ХІІ століття між Ізяславом Мстиславичем і його дядьком, Юрієм Долгоруким та їхніми союзниками. Облога відбувалась у лютому 1153 року та привела до поразки одного з двох найважливіших союзників Юрія Долгорукого на півдні — Святослава Ольговича, князя Новгород-Сіверського. Хід подійВ результаті вирішальної битви в боротьбі за київський престол Юрій Долгорукий позбувся Переяслава, а потім і свого останнього володіння на півдні — Городця-Остерського. В 1152 році він невдало взяв в облогу Чернігів. Ізяслав перейшов у наступ, відпустивши частину київської дружини на чолі зі своїм співправителем В'ячеславом Володимировичем додому. Син Ізяслава, Мстислав був відправлений у похід на половців, які брали участь в облозі Чернігова на стороні Юрія. Союзники під проводом великого князя київського Ізяслава Мстиславича, якому допомагали полки чернігівського князя Ізяслава Давидовича, сновського князя Святослава Всеволодовича і смоленського княжича Романа Ростиславича тримали в облозі Новгород-Сіверський з 11 по 28 лютого 1153 року. 11 лютого відбувся штурм біля Острожних воріт і оборонці відступили вглиб міста. Стіну, якою був обгороджений острог, нападники знищили і 13 лютого відійшли до свого табору. 16 лютого князі послали загін, який відібрав худобу і коней та спалив двори і стодоли, що належали новгород-сіверському князю Святославу Ольговичу.
НаслідкиНе маючи сил далі продовжувати облогу, великий князь Ізяслав прийняв пропозицію миру від Святослава Ольговича[1]. В результаті на півдні у Юрія залишився останній союзник, на якого спрямував усі свої зусилля Ізяслав незабаром після облоги Новгорода-Сіверського. ПосиланняПримітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia