Обрядові різдвяні пряники Слобожанщини

Нематеріальна культурна спадщина України
Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині
	Півник (Котелевський коржик)
Галузь	Звичаї, обряди, святкування; Традиційна кухня
Статус нематеріальної культурної спадщини	державний
Регіон	Полтавська, Сумська та Харківська області
Реєстраційний номер	114н.к.с.
Рік	2025
	Медіафайли у Вікісховищі

Обрядові різдвяні пряники Слобожанщини — обрядове печиво з пісного тіста, різновид різдвяної випічки, яка традиційно використовувалась у громадах Полтавської, Сумської та Харківської областей України.

Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині занесена до списку нематеріальної культурної спадщини України у 2025 році під номером 114н.к.с. (Наказ від 16.07.2025 № 588)^[1]. Цей елемент НКС України занесено до списку елементів, що потребують термінової охорони^[1]. Складовою елементу «Традиція випікання та дарування обрядових різдвяних пряників на Слобожанщині» є включений до Обласного переліку елементів НКС Полтавської області елемент «Народна традиція випікання різдвяної обрядової випічки „Панянки“ на Котелевщині», який сягає своїм корінням XVIII століття.^[2]

Носіями традиції є мешканці Котелевської селищної територіальної громади Полтавської області; Грунської та Чернеччинської сільської територіальної громади Охтирського району Сумської області; Краснокутської селищної територіальної громади, Богодухівської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області^[1], які мають спільну історико-культурну традицію, рецептуру та технологію приготування, а також форми пряників, оздоблення і символіку^[3].

Цю обрядову випічку на Слобожанщині, як і по всій Україні, готують лише раз на рік у період різдвяних свят, обов'язково серед близьких людей, у родині, з друзями. Існують різні форми пряників «панянки», «барині», «баришні», «коники», «вершники», «пташки» тощо. Зазвичай дівчаткам дарують пряники на щастя та «гарний рік» у вигляді жіночих фігурок, а хлопчикам — коників як символ мужності та сили.^[4] Інші фігурки не мають особливого розподілу. Випікають, вирізані жерстяними формами пряники, в печі, а прикрашають візерунками з рожевої та білої глазурі^[2]^[5]. Основний малюнок на пряниках Слобожанщини — по всій поверхні завитки, а процес розмальовування іноді називають «квітчати», «мережити». Розмір випічки — приблизно від 15 до 40 см.^[6] На Сумщині різдвяні обрядові пряники розписують білою, зеленою чи жовтою глазур'ю, малюють контури, спіралі, хвильки, квіти^[7].