Овчарський Яків-Броніслав
Яків-Броніслав Овчарський (4 листопада 1872, Броди — 28 липня 1943, Львів) — український лікар і меценат. Життєпис![]() Народився 4 листопада 1872 року в місті Броди у родині Антона і Анни Овчарських. Його батько працював канцеляристом у Бродівському повітовому старостві. Після закінчення початкової школи продовжив навчання у гімназії в Бродах. У 1894 році вступив на медичний факультет львівського університету. У 1906 році отримав право (сертифікат) на медичну практику у Львові та відкрив власний кабінет на вулиці Пекарській, 39. У 1907 році одружився з Іриною-Олександрою, дочкою священика Йосипа Гулли з села Чепелі Бродівського повіту. Один з організаторів Львівського рятункового товариства, директор Народної лічниці (1916—1918)[2], останній особистий лікар Івана Франка. Під час першої світової війни лікував Українських січових стрільців, а також українських діячів, серед яких Олекса Новаківський і Іван Франко. У 1922 році був власником кінотеатру «Коперник» та ще 4-х кінотеатрів. У зв'язку із його фінансовою підтримкою українських шкіл, польські шовіністи закликали бойкотувати ці кінотеатри.[3] Фінансово підтримував українські театральні вистави, переобладнав залу Музичного інституту імені Миколи Лисенка, яку розписали художники Модест Сосенко та Олекса Новаківський. Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря у Львові. Примітки
Джерела
Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia