Огюст Анрі Дюмеріль
Огюст Анрі Андре Дюмеріль (фр. Auguste Henri André Duméril; нар. 30 листопада 1812 — пом. 12 листопада 1870) — французький зоолог. Його батько Андре Марі Констант Дюмеріль (1774—1860) також був зоологом. Дюмеріль навчався в Паризькому університеті, а в 1844 році став доцентом порівняльної фізіології в рідному університеті. У 1857 році став професором герпетології та іхтіології в Національному музеї природознавства в Парижі. У 1869 році Дюмеріль обраний членом Академії наук. У 1851 році зі своїм батьком опублікував Catalogue méthodique de la collection des Reptiles .[5] З зоологом Марі Фірмін Бокурт (1819—1904) був співатором книги Mission scientifique au Mexique et das l'Amérique Centrale, що була результатом наукової експедиції Бокурта до Мексики та Центральної Америки у 1864—1866 роках. Розділ про плазунів вважається найкращим досягненням Дюмеріля в галузі герпетології.[6][7] Після смерті Дюмеріля Бокурт продовжив працювати над книгою з Леоном Вайло (1834—1914) та іншими вченими. В рамках збірки Collection des Suites à Buffon він видав двотомне іхтіологічне дослідження під назвою Histoire naturelle des poissons, ou Ichtyologie générale (1865, 1870),[8][9] яке доповнило праці Жоржа Кюв'є (1769—1832) та Ашиля Валенсьєна (1794—1865). Він описував види, що не були охоплені двома відомими натуралістами. Дюмеріль також провів значні дослідження аксолотля (Ambystoma mexicanum).[10] Огюст Дюмеріль помер в 1870 році під час облоги Парижа. Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia