Оксид рубідію

Оксид рубідію
Кристалічна ґратка Rb2O
Назва за IUPAC	Рубідій оксид
Ідентифікатори
Номер CAS	18088-11-4
Номер EINECS	241-993-2
SMILES	[O-2].[O-2].[Rb+]
InChI	InChI=1S/2O.Rb/q2*-2;+1
Властивості
Молекулярна формула	Rb2O
Молярна маса	186,935 г/моль
Зовнішній вигляд	жовті кристали
Густина	4,0 г/см³[1]
Тпл	400 °C (розкладається)[1]
Розчинність (вода)	реагує
Пов'язані речовини
Інші аніони	гідроксид рубідію
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Окси́д рубі́дію — неорганічна бінарна сполука Рубідію та Оксигену складу Rb₂O. Являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають. Проявляє сильні осно́вні властивості. У природі розповсюджений у складі мінералів лепідоліту, амазоніту та полуциту.

Оксид рубідію поширений у земній корі разом із оксидом цезію в породах, багатих на SiO₂ та Al₂O₃. Основними представниками мінералів, які містять оксид рубідію є лепідоліт, амазоніт та полуцит (містить Rb₂O у вигляді домішок). Для отримання оксиду рубідію зазвичай використовують лепідоліт та полуцит.

Невеликі кількості оксиду рубідію були знайдені у кременистих метеоритах.

Оксид рубідію являє собою світло-жовті кристали, які при нагріванні темнішають до яскраво-жовтих. Стійкий на сухому повітрі. Дана сполука є світлочутливою: при дії світла темнішає та розкладається.

Оксид рубідію можна синтезувати взаємодією рубідію з киснем на холоді:

${\displaystyle \mathrm {4Rb+O_{2}{\xrightarrow {lowT}}2Rb_{2}O} }$

При звичайних температурах продуктом спалювання рубідію є його супероксид(інші мови). Тривалим прокалюванням супероксиду можна отримати оксид:

${\displaystyle \mathrm {Rb+O_{2}\rightarrow RbO_{2}} }$

${\displaystyle \mathrm {RbO_{2}{\xrightarrow {400-800^{o}C}}Rb_{2}O_{2}+O_{2}{\xrightarrow {>1010^{o}C}}Rb_{2}O+O_{2}} }$

Оксид також утворюється при прокалювання карбонату рубідію:

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}CO_{3}{\xrightarrow {>900^{o}C,vacuum}}Rb_{2}O+CO_{2}\uparrow } }$

За підвищених температур оксид рубідію розкладається:

${\displaystyle \mathrm {2Rb_{2}O{\xrightarrow {400-550^{o}C}}2Rb+Rb_{2}O_{2}} }$

Він активно взаємодіє з водою, утворюючи сильнолужний розчин гідроксиду рубідію:

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}O+H_{2}O\rightarrow 2RbOH} }$

Пропускаючи водень через розігрітий Rb₂O, утворюється його гідрид:

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}O+H_{2}{\xrightarrow {t}}RbH+RbOH} }$

Проявляє сильні осно́вні властивості, реагуючи з кислотами, кислотними оксидами а також рідким амоніаком:

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}O+2HCl\rightarrow 2RbCl+H_{2}O} }$

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}O+CO_{2}\rightarrow Rb_{2}CO_{3}} }$

${\displaystyle \mathrm {Rb_{2}O+NH_{3}{\xrightarrow {-50^{o}C}}RbNH_{2}\downarrow +RbOH} }$

• Гідроксид рубідію
• Супероксид рубідію(інші мови)

• CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
• Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1971. — Т. 1. — 561 с. (рос.)
• Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Р. А. Лидин. — 3-е. — М. : Химия, 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.