Окулярник цитриновий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Окулярникові (Zosteropidae)
Рід:	Окулярник (Zosterops)
Вид:	Окулярник цитриновий

Біноміальна назва

Zosterops chloris
Bonaparte, 1850

Підвиди

(Див. текст)

Посилання

Вікісховище:	Zosterops chloris
Віківиди:	Zosterops chloris
ITIS:	563825
МСОП:	216915583
NCBI:	589876

Окулярник цитриновий^[2] (Zosterops chloris) — вид горобцеподібних птахів родини окулярникових (Zosteropidae). Ендемік Індонезії.

Опис

Довжина птаха становить 11-12 см, вага 9-14 г. У номінативного підвиду верхня частина тіла жовтувато-оливкова, горло і нижня частина тіла жовті, боки зеленуваті. Дзьоб зверху чорний або коричнювато-чорний, знизу сизий. Лапи сизі^[3].

Підвиди

Виділяють чотири підвиди:^[4]

Z. c. maxi Finsch, 1907 — Ломбок і численні острови на захід від Калімантану, острови Яванського моря;
Z. c. intermedius Wallace, 1864 — схід і південь Сулавесі, центральні Малі Зондські острови;
Z. c. mentoris Meise, 1952 — північ центрального Сулавесі;
Z. c. chloris Bonaparte, 1850 — Молуккські острови, острови Ару.

Вакатобський окулярник раніше вважався підвидом цитринового окулярника, однак був визнаний окремим видом.

Деякі популяції є репродуктивно ізольованими^[5])..

Поширення і екологія

Цитринові окулярники мешкають на Сулавесі та на низці інших островів, від Хондської протоки до островів Ару. Живуть в тропічних і мангрових лісах, чагарникових заростях, парках і садах. На острові Бутон вони віддають перевагу вторинним лісам^[6].

Поведінка

Цитринові окулярники харчуються комахами, плодами і нектаром.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Zosterops chloris. Архів оригіналу за 7 вересня 2021. Процитовано 7 вересня 2021.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ van Balen, S (2008). Family Zosteropidae (White-eyes). In: del Hoyo, J., Elliott, A., & Christie, D.A. (eds.). Handbook of the Birds of the World. Vol. 13. Penduline-tits to Shrikes. Barcelona: Lynx Edicions. с. 402—485. ISBN 9788496553453.
↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (January 2021). Sylviid babblers, parrotbills, white-eyes. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 01 September 2021.
↑ Marples, Nicola M.; Analuddin, Kangkuso; Karya, Adi; Marcaigh, Fionn Ó; O’Brien, Katie; Lawless, Naomi; Kelly, David J.; O’Connell, Darren P. (2019). A sympatric pair of undescribed white-eye species (Aves: Zosteropidae: Zosterops) with different origins. Zoological Journal of the Linnean Society (англ.). 186 (3): 701—724. doi:10.1093/zoolinnean/zlz022.
↑ Martin, Thomas Edward; Blackburn, George Alan (2010). Impacts of Tropical Forest Disturbance Upon Avifauna on a Small Island with High Endemism: Implications for Conservation. Conservation and Society. 8 (2): 127—39. doi:10.4103/0972-4923.68914.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)

Джерела

COATES, B. J. & BISHOP, K. D. 1997. A guide to the birds of Wallacea : Sulawesi, the Moluccas and Lesser Sunda Islands, Indonesia, Alderley, Qld., Dove.