Олаф Стейплдон
Олаф Стейплдон, повне ім'я Вільям Олаф Стейплдон (англ. William Olaf Stapledon 10 травня, 1886, Мерсісайд на півострові Віррел, графство Чешир — 6 вересня, 1950, Келді) — британський викладач, письменник-фантаст і філософ. ЖиттєписРанні рокиБатьки — Вільям Клібберт Стейплдон та Еммелайн Міллер. Хлопчик народився у невеличкому селі, пізніше перейменованому на Мерсисайд на півострові Віррел, графство Чешир, неподалік міста Ліверпуль. Батьки через рік після народження сина перебралися у Єгипет, де в місті Порт-Саїд батько працював у експедиції. Освіта і перший літературний твірХлопець відвідував школу «Ебботсхольм» (1898—1905), а потім коледж «Бейлліол» Оксфордського університету (1905—1909). З 1913 року мав ступінь магістра сучасної історії. Починав працювати в початковій школі міста Манчестер, потім експедитором у місті Ліверпуль, перебрався на працю в Порт-Саїд. Почав писати вірші. 1914 року вийшла з друку його збірка поезій під назвою «Псалми останніх днів» (англ. Latter-Day Psalms). Роки 1-ї світової війниЛітератор-початківець, він був пацифістом за переконаннями. Тому брати участь у військових операціях в Першу світову війну рішуче відмовився. Але він був на континенті у складі Квакерського санітарного підрозділу на території Франції та у Бельгії з липня 1915 по січень 1919 року. Власна родина і філософські твориОлаф Степлдон одружився у повоєнний період і узяв шлюб із пані Агнес Міллер Зена, котра була із Нової Зеландії. Подружжя мало двох синів. З 1920 року він мешкав із власною родиною у Вест-Кирбі, де й далі займався поезією. До 1929 року він викладав філософію та психологію у вечірній школі. Водночас посилав власні статті у різні філософські журнали. 1929 року була надрукована його книжка «Сучасна теорія етики». ПисьменствоФілософії було замало і він знайшов час для написання свого першого фантастичного роману — «Останні і перші люди». Роман, оприлюднений 1930 року, прочитали британські письменники Джон Прістлі й Герберт Веллс. Твір дістав схвальні відгуки. Це спрацювало на зміни в житті Стейплдона, котрий вирішив покинути педагогіку і поринути в письменство. 1932 року була оприлюднена його чергова книжка «Останні люди у Лондоні» (англ. Last men in London), 1935 року — книжка «Дивацький Джон» (англ. Odd John). Письменник розвивав власні концепції спілкування надлюдей-мутантів із пересічними мешканцями. 1937 року оприлюднена його книга «Творець зірок», котру схильні вважати найважливішим і найглибшим твором письменника. Його твори друкують, його знають колеги-письменники, але широкою популярності він не мав, як і матеріального успіху від письменства. Лише 1940 року вони змогли добудувати новий власний будинок у Келді, де він житиме до самої смерті. СмертьОлаф Степлдон помер 6 вересня 1950 року від серцевого нападу. Тіло пройшло кремацію і прах розвіяли на скелях у Келді, де він мешкав останні роки. Вплив теорій Олафа СтейплдонаНа прикладі Олафа Стейплдона можна помітити невідповідність малої популярності й помітного впливу ідей, запропонованих письменником у власних творах. Олафа Степлдона надзвичайно поціновував Артур Кларк[3]. Його ідеї вплинули на творчість низки західноєвропейських письменників-фантастів, серед котрих Станіслав Лем[4], пані Доріс Лессінг, Наомі Мітчісон, Клайв Стейплз Льюїс[5], Вернор Вінжі[6], Браєн В. Олдіс тощо. Вплив ідей письменника був не тільки на літературу, а і на кінематограф. Так, Герберт Веллс запозичив декілька ідей Олафа Стейплдона у власному сценарії до фільму «Образ прийдешнього». Космічний корабель у серіалі «Зоряний шлях» був названий Джеймсом Блішем на честь Олафа Стейплдона. Основні твориРомани
Повісті
Твори короткої форми
Нехудожні твори
Див. такожПримітки
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia