Оленівка (Вінницький район)
Оле́нівка — село в Україні, у Вороновицькій селищній громаді Вінницького району Вінницької області. ІсторіяСело Оленівка розташоване за 25 км від м. Вінниця і за 9 км від залізничної станції Гуменне. Розкинулось на лівому березі верхньої течії невеличкої річки Десенки, притоки Південного Бугу і є адміністративним центром сільської округи, до якої входить село Олександрівка. Перші документальні згадки про село належать до 1765 року, кінця XVIII століття. У 1790 році село налічувало 45 хат. Головним заняттям жителів села було землеробство. Крім того населення займалось торгівлею соснових дощок, які заготовлялись на Поліссі, а також ткацтвом. За одним із переказів назва села Оленівка походить від імені вдовиці Олени, яка була переселена з сім'єю, за іншим — село назване так в честь доньки пана, Олени. В 1778 році була побудована церква, а в 1868 році побудовано нову церкву׃ дерев'яну на кам'яній основі. І названу на честь Покрови Божої Матері першим приходським священиком Мефодієм Горошкевичем та прихожанами. Першим священиком села був Данило Горошкевич, що прослужив в приході до 1811 року. З 1811 року священиком села став син Данила Горошкевича, який закінчив курси Шаргородської семінарії. Третім священиком став онук Данила - Мефодій Горошкевич, який служив в приході з 1857 року. В 1864 році було відкрито церковно-приходську школу. Засновник — отець Никанор.. Протягом 1932—1933 року під час Голодомору померло 115 людей. 5 чоловік померло від голодомору у 1947 році. У 1991 році з ініціативи голови ради ветеранів Тихончука І. І. на сільському кладовищі збудовано пам'ятник «Жертвам голодомору». У 1935 році Оленівська семирічна школа зробила перший випуск. Випускником цієї школи був Поліщук Іван Євтухович, який за успішне виконання бойових завдань на фронтах війни був нагороджений орденами: бойового Червоного Прапора, Вітчизняної війни першого ступеня, Вітчизняної війни другого ступеня, Червоної зірки та багатьма іншими медалями. В роки Другої світової війни 1941—1945 років 245 мешканців села на різних фронтах воювали у війні. Смертю хоробрих поліг на берегах Волги голова колгоспу «Шляхом Леніна» Гринчук Василь Іванович. Страшні дні блокади в Ленінграді пережив Поліщук Ярема Андрійович, під Севастополем та Одесою бив ворога Присяжнюк Євген Петрович, з боями до Німеччини прийшов капітан саперної частини Поліщук Іван Євтухович. До рідного села не повернулись з фронтів близько 120 воїнів, імена яких навічно записані до книги пам'яті. В березні 1944 року радянські війська звільнили Вінниччину, а 13 березня 1944 року звільнено від німецьких загарбників село Оленівку. У важкі післявоєнні роки відбудови народного господарства весь тягар важкої праці ліг на жінок. Перші трактори повели на колгоспні поля Опаріна Ліда, Хмарук Ліда, Романюк Ліда, Колісник Надія. В колгоспній слюсарні трудився Марчук Мусій, у стельмашні — Андрійченко Василь. Післявоєнними головами були: Буряк Дмитро Семенович та Мельник Андрій Данилович. Головою сільради — Присяжнюк Василь Прокопович. В квітні 1946 року колгосп РСЧА очолив комуніст Бондар Філімон Федорович. Головою Оленівської сільської ради обрано Поліщука Микиту Вакумовича. У 1947 році на посаду директора Оленівської семирічної школи був призначений Поліщук Іван Євтухович. Його першим завданням було охоплення всіх дітей навчанням, а їх у Оленівському мікрорайоні (за спогадами Поліщука І. Є.) було більше 350 осіб. Вони проживали в трьох селах: Оленівка, Олександрівка та Жабелівка. Всіх класів було 14. Навчалися у дві зміни. Третя зміна — вечірнє навчання. У 1956 році було відкрито середню школу, яка у 1959 році зробила свій перший випуск. З 1957 року розпочинається будівництво нової середньої школи, оскільки катастрофічно не вистачало кабінетів. 15 жовтня 1963 року нову школу було відкрито[1]. Велику допомогу у будівництві школи надали колгоспи сіл: Оленівка, Олександрівка та Жабелівка. За високі показники в розвитку зернових і технічних культур колгосп був учасником всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві в 1958 році. В цьому ж році Бондара Філімона Федоровича нагороджено орденом «Трудового Червоного Прапора», а в 1965 році орденом «Знак пошани». В 1976 році об'єднали колгоспи «Шляхом Леніна» села Оленівка і «Богатир» села Олександрівка. Головою об'єднаного колгоспу «Шляхом Леніна» був Штурма Олександр Григорович. У 1982 році новим головою колгоспу став Ровінський Володимир Олександрович, який працював на цій посаді до 1985 року. У 1985 році головою колгоспу обрано Вербу Миколу Наумовича. В 1992 році пройшло розпаювання землі. 17 листопада 1992 року колгосп «Шляхом Леніна» перейменовано в КСП «Поділля». В 1993 році в селі утворилося два фермерських господарства. З 1997 року КСП «Поділля» є правонаступником СТОВ «Поділля», директором якого обрано Правдюка Миколу Андрійовича. В Оленівській середній школі працював вчителем Присяжнюк Іван Оксентович. Під час своєї педагогічної діяльності він брав участь в районних, обласних та республіканських змаганнях народної творчості. Малював картини про рідне село, які прикрашають стіни рідної школи. Він цікавився історією і збирав унікальні старовинні речі, плекаючи надію, що колись буде музей. Будучи пенсіонером працював над створенням музею. 28 квітня 1995 року було відкрито виставку його творчості, яка діяла протягом двох місяців. А 15 липня 1997 року в обласному управлінні культури було зареєстровано як народний музей історії села Оленівка. Ця людина була в числі організаторів будівництва церкви в селі, криниці біля цвинтаря. Він реставрував матеріали про голодомор. 10 лютого 2000 року цієї людини не стало. Селу залишилися всі добрі справи, до яких торкалися руки Присяжнюка Івана Оксентовича.[1][2] Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
СпортФК «Штурм Оленівка» — футбольний клуб села Оленівки, Вінницького району, який був створений влітку 2012 року за ініціативи Миколи Поліщука та вперше в історії села заявлений на чемпіонат вінницького району з футболу в Першій лізі. Свій дебютний сезон команда провела блискавично, програвши лише один матч Оленівка посіла перше місце та перейшла до Вищої ліги, де вже у наступному сезоні молодий колектив доводи в що є один з найкращих у Вінницькому районі постійно перебуваючи у верхній частині турнірної таблиці, а в 2016 році стала переможцем Зимового Кубку району з футзалу. Уродженці села
Галерея
Примітки
Література
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
