Оливник короткопалий

?Оливник короткопалий
	;
Охоронний статус
	; Найменший ризик (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota);
Царство:	Тварини (Animalia);
Тип:	Хордові (Chordata);
Клас:	Птахи (Aves);
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes);
Родина:	Бюльбюлеві (Pycnonotidae);
Рід:	Горована (Hypsipetes);
Вид:	Оливник короткопалий;
Біноміальна назва
	Hypsipetes amaurotis; (Temminck, 1830)
	; Ареал виду Гніздування Осіле проживання Зимування
Підвиди
	(Див. текст)
Синоніми
	Turdus amaurotis; Ixos amaurotis; Microscelis amaurotis
Посилання
Вікісховище:	Hypsipetes amaurotis
Віківиди:	Hypsipetes amaurotis
ITIS:	916247
МСОП:	22713192
NCBI:	374649
Fossilworks:	370650

Оли́вник короткопалий^[2] (Hypsipetes amaurotis) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Мешкає в Східній Азії^[3]. Виділяють низку підвидів.

Короткопалий оливник в Токіо

Опис

Довжина птаха становить 28 см, з яких від 11 до 12,5 см припадає на довгий хвіст. Розмах крил становить 40 см. Забарвлення переважно сіро-коричневе, на щоках помітні коричневі плями, на голові невеликий чуб. Представники південних підвидів мають темніше забарвлення, ніж представники північних підвидів (відповідно до правила Глогера). Короткопалим оливникам притаманний гучний, писклявий щебет.

Підвиди

Виділяють дванадцять підвидів:^[4]

H. a. amaurotis (Temminck, 1830) — південь Сахаліну, Японія, Корея;
H. a. matchiae (Momiyama, 1923) — південь Кюсю;
H. a. ogawae Hartert, E, 1907 — північні острови Рюкю;
H. a. pryeri Stejneger, 1887 — центральні острови Рюкю;
H. a. stejnegeri Hartert, E, 1907 — південні острови Рюкю;
H. a. squamiceps (Kittlitz, 1830) — острови Оґасавара;
H. a. magnirostris Hartert, E, 1905 — острови Кадзан;
H. a. borodinonis (Kuroda, Nagamichi, 1923) — острови Дайто;
H. a. nagamichii Deignan, 1960 — Тайвань, острів Ланьюй;
H. a. batanensis Mearns, 1907 — острови Батан^[en], Івухос^[en], Сабтанґ^[en], Бабуян^[en] і Кларо (крайня північ Філіппін);
H. a. fugensis Ogilvie-Grant, 1895 — острови Далупірі^[en], Калаян^[en] і Фуґа^[en] (Філіппіни на північ від Лусону);
H. a. camiguinensis McGregor, 1907 — острів Каміґуїн^[de] (Філіппіни на північ від Лусону).

Поширення і екологія

Короткопалі оливники поширені на Сахаліні, в Японії, Кореї, на північному сході Китаю, на Тайвані і на філіппінських островах Бабуян^[en] і Батанес. Це перелітний вид, що зимує на півдні свого ареалу. В останні десятиліття, через зміни в сільському господарстві, короткопалі оливники зимують в північніших районах, ніж раніше. Під час міграцій утворюють великі зграї, шкодячи посівам.

Поведінка

Влітку короткопалі оливники живляться переважно комахами, а взимку — плодами і насінням^[5]^[6]. Також взимку вони живляться нектаром квіток камелії, беручи таким чином участь в запиленні рослин.

Короткопалі оливники гніздяться в період з травня по вересень. Гнізда роміщуються на деревах. В кладці близько 5 яєць. Інкубаційний період триває 12-14 днів, пташенята покидають гніздо на 10-11 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 1-2 місяці.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Hypsipetes amaurotis.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Hooper, Rowan (12 травня 2005). Brown-eared bulbul. The Japan Times. Процитовано 3 червня 2020.
↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Bulbuls. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 вересня 2021.
↑ Brazil, Mark Noisy bulbuls change with the seasons March 8, 2016 Japan Times Retrieved 22 August 2016
↑ Japan Bird Research Association – Brown-eared Bulbul Retrieved 22 August 2016